Випихач, -ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться.
Где нар. = де. Где каша з маслом, там нас не маєш.
Ди́поть, -птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре.
Замару́дити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить скучнымъ. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила.
Набаламу́чувати, -чую, -єш, сов. в. набаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Набалтывать, наболтать (о жидкости). 2) Производить, произвести смуту, безпорядокъ. 3) Наобольщать, насоблазнять многихъ.
Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.
Поманити, -ню́, -ниш, гл. Поманить.
Почухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Очистить, обрубить сучья на деревѣ (во множествѣ).
2) Почистить руками овечью шерсть отъ всякаго сора и пр.
3) Побѣжать, поѣхать, махнуть куда. Він, швидко поробивши човни, на синє море поспускав, троянців насажавши повні, і куди очі почухрав.
Розбігтися Cм. розбігатися.
Фанда, -ди, ж.
1) Длинная плеть. Вокомони з нагайками, гуменні з фандою.
2) Фанди. Клинья въ женскомъ полушубкѣ, расходящіеся отъ таліи. Ув. фанди́ще. Поїдь но, дідуню, та на ярмарчище, та купи на бабу велику фандище.
