Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладій
гладісінький
гладісінько
гладкий
гладкість
гладко
гладуля
гладун
гладунець
гладунка
гладуха
гладуш
гладущик
гладчати
гладше
гладший
гладючий
глажанка
глаза
глазки
глаїти
глас
гласити
гласний
гластівка
глевкий
глевко
глевтюк
глевтяк
глевтякуватий
гледіти
гледітися
глей
глейкий
глейовина
глейок
глек
глекопар
глембеї
глечатко
глечик
глеюватий
глиб
глибати
глибень
глибина
глибінь
глибка
глибокий
глибокість
глибоко
глибоч
глибоченний
глибочень
глибоченький
глибоченько
глибочиня
глибшати
глибше
глибший
глива
гливий
глидати
глижа
глижка
глизявий
глимання
глимати
глимнути
глина
глинець
глинина
глинище
глинка
глинути
глиняний
глиняник
глинянка
глинястий
глип!
глипання
глипати
глипіти
глипнути
глист
глиста
глистник
глистюк
глистяк
глистянка
глитай
глитання
глитати
глитнути
глицарня
глицарь
глиця
гличка
гліг
глід
гліт
глітно
глоба
глобити
глобок
глобувати
гловарь
гловень
глогинька
глоговий
глод
глодання
глодати
глодина
глодовий
глодянка
гложу
глоїна
глота
глотити
Бавка I, -ки, ж. Развлеченіе. Желех.
Гота́р, -ру, м. Межа, граница. Желех.
Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Кривоприсяжний, -а, -е. Клятвопреступный. Кривоприсяжний... слуго! К. Дз. 74.
Куди нар. Куда. Нема куди прихилиться. Шевч. Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. Ном. № 2547. хоч куди. Куда угодно. Маркев. 63. куди видно втікає. Убѣгаетъ безъ оглядки. Ном. № 4422. куди далі. Чѣмъ дальше. Чоловік мій куди далі, то все хмурнійший ходить. МВ. (О. 1862. III. 118). куди тобі! Сокращено изъ куди тобі до його, до того, т. е. первоначально: гдѣ ужъ тебѣ! далеко тебѣ до!... Теперь куди тобі употребляется, чтобы подчеркнуть значительность чего-либо: такий великий виріс, що куди тобі! Пригодилось мені і куди тобі! Сим. 203. Чаще употребляется въ цѣломъ рядѣ ироническихъ выраженій. Куди тобі, який великорозумний! Так запишалась, що куди тобі!
Під'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. під'їсти, -їм, -їси́, гл. 1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318. 2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під'їси, то й святих продаси. Ном. № 12110. Купи мені що під'їсти. Чуб. V. 577. 3) Поддѣвать, поддѣть. Заможнього чоловіка то иноді й под'їсть карбованців на кілька і сам же зараз викаже. О. 1862. І. 30.
Підпис, -су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Посувати, -ва́ю, -єш, сов. в. посунути, -ну, -неш, гл. 1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Харьк. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку. Кв. 2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Чуб. II. 66. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. О. 1861. X. 28. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі. Шевч. 441.
Нас спонсорують: