Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладій
гладісінький
гладісінько
гладкий
гладкість
гладко
гладуля
гладун
гладунець
гладунка
гладуха
гладуш
гладущик
гладчати
гладше
гладший
гладючий
глажанка
глаза
глазки
глаїти
глас
гласити
гласний
гластівка
глевкий
глевко
глевтюк
глевтяк
глевтякуватий
гледіти
гледітися
глей
глейкий
глейовина
глейок
глек
глекопар
глембеї
глечатко
глечик
глеюватий
глиб
глибати
глибень
глибина
глибінь
глибка
глибокий
глибокість
глибоко
глибоч
глибоченний
глибочень
глибоченький
глибоченько
глибочиня
глибшати
глибше
глибший
глива
гливий
глидати
глижа
глижка
глизявий
глимання
глимати
глимнути
глина
глинець
глинина
глинище
глинка
глинути
глиняний
глиняник
глинянка
глинястий
глип!
глипання
глипати
глипіти
глипнути
глист
глиста
глистник
глистюк
глистяк
глистянка
глитай
глитання
глитати
глитнути
глицарня
глицарь
глиця
гличка
гліг
глід
гліт
глітно
глоба
глобити
глобок
глобувати
гловарь
гловень
глогинька
глоговий
глод
глодання
глодати
глодина
глодовий
глодянка
гложу
глоїна
глота
глотити
Догоджа́ти, -джа́ю, -джаєш, сов. в. догоди́ти, -джу́ (-жу́), -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Камен. у.
До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ). Шух. І. 249.
Кабат, -бата, м. 1) Куртка, солдатскій мундиръ. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Федьк. І. 43. Ой маю я кабат, зброю, — буде в чім ходити. Счас. 66. 2) У женщинъ — юбка. Гол. Од. 75, 76. 3) кабата пійти́. Перекувыркиваться. Пострілений заєць кабата пійшов. Вх. Зн. 23. Ум. кабатик. Гол. Од. 59, 81.
Калюжний, -а, -е. Болотистый, грязный, нечистый. Пити... калюжну воду. Левиц. І.
Контентий, -а, -е. Довольный. Чим же ми контенті, як не грошима?
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Поступ, -пу, м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124.  
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Конст. у. Ум. сонюжка.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.
Стопити 2, -плю, -пиш, гл. Расплавить, растопить.
Нас спонсорують: