Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Гу́лі IІ Употребляется какъ глаголъ: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці. все гулі та гулі. Употребляется какъ существительное: гулянье, бездѣйствіе. Гулі не одного в лапті обули.
На-по́хопі, нар. = на-похваті. Стояв на-похопі заступ, а він його застукав.
Охмолостатися, -таюся, -єшся, гл. Привыкнуть, обойтить.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками.
Позодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). Він за свої гроші усіх дітей її позодягав.
Пообшукувати, -кую, -єш, гл. Обыскать (во множествѣ).
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл.
1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить.
2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було!