Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладій
гладісінький
гладісінько
гладкий
гладкість
гладко
гладуля
гладун
гладунець
гладунка
гладуха
гладуш
гладущик
гладчати
гладше
гладший
гладючий
глажанка
глаза
глазки
глаїти
глас
гласити
гласний
гластівка
глевкий
глевко
глевтюк
глевтяк
глевтякуватий
гледіти
гледітися
глей
глейкий
глейовина
глейок
глек
глекопар
глембеї
глечатко
глечик
глеюватий
глиб
глибати
глибень
глибина
глибінь
глибка
глибокий
глибокість
глибоко
глибоч
глибоченний
глибочень
глибоченький
глибоченько
глибочиня
глибшати
глибше
глибший
глива
гливий
глидати
глижа
глижка
глизявий
глимання
глимати
глимнути
глина
глинець
глинина
глинище
глинка
глинути
глиняний
глиняник
глинянка
глинястий
глип!
глипання
глипати
глипіти
глипнути
глист
глиста
глистник
глистюк
глистяк
глистянка
глитай
глитання
глитати
глитнути
глицарня
глицарь
глиця
гличка
гліг
глід
гліт
глітно
глоба
глобити
глобок
глобувати
гловарь
гловень
глогинька
глоговий
глод
глодання
глодати
глодина
глодовий
глодянка
гложу
глоїна
глота
глотити
Го́речко, -ка, с. Ум. отъ горе.
Же́вжик, -ка, м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. жевжичок.
Лота́ття, -тя, с. = латаття.
Нить, -ті, ж. 1) Нитки. Купіть ту нить, ... а тоді найміть рибалок, хай з тії ниті та вив'яжуть невід. Мнж. 24. 2) мн. Нити. Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходитъ основа. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.
Підлісок, -ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis L. ЗЮЗО. I. 141. б) Душистая фіалка, Viola odorata L. ЗЮЗО. I. 141. в) Anemone hepatica (Hepat triloba). Вх. Пч. I. 8.
Підсусідок, -дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. Сим. 195 ( = Xата. 175) Cм. сусіда 2.
Подінути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = подіти, -ся.
Причуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. причутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Драг. 166. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались. Св. Л. 211. 2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Кв. Ухо причувалось. Щог. В. 107.
Розмружити, -жу, -жиш, гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей. Чуб. V. 236.
Цалівка, -ки, ж. 1) Мѣра въ 24 дюйма. МУЕ. ІІІ. 29. 2) Шалевка въ дюймъ толщиною. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: