Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладій
гладісінький
гладісінько
гладкий
гладкість
гладко
гладуля
гладун
гладунець
гладунка
гладуха
гладуш
гладущик
гладчати
гладше
гладший
гладючий
глажанка
глаза
глазки
глаїти
глас
гласити
гласний
гластівка
глевкий
глевко
глевтюк
глевтяк
глевтякуватий
гледіти
гледітися
глей
глейкий
глейовина
глейок
глек
глекопар
глембеї
глечатко
глечик
глеюватий
глиб
глибати
глибень
глибина
глибінь
глибка
глибокий
глибокість
глибоко
глибоч
глибоченний
глибочень
глибоченький
глибоченько
глибочиня
глибшати
глибше
глибший
глива
гливий
глидати
глижа
глижка
глизявий
глимання
глимати
глимнути
глина
глинець
глинина
глинище
глинка
глинути
глиняний
глиняник
глинянка
глинястий
глип!
глипання
глипати
глипіти
глипнути
глист
глиста
глистник
глистюк
глистяк
глистянка
глитай
глитання
глитати
глитнути
глицарня
глицарь
глиця
гличка
гліг
глід
гліт
глітно
глоба
глобити
глобок
глобувати
гловарь
гловень
глогинька
глоговий
глод
глодання
глодати
глодина
глодовий
глодянка
гложу
глоїна
глота
глотити
Батожисько, -ка, с. = батожильно. Вх. Лем. 390.
Берізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ береза. 2) Раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. ІІ. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. ІІ. 31.
Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Ґурґу́ля, -лі, ж. = Ґуля.
Ножений, -а́, -е́ Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Сим. 139. Ножені пальці. Мнж. 42.
Омохтіти, -тію, -єш, гл. Обрости мхомъ. Вх. Зн. 43.
Пообкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать (во множествѣ). Мороз великий, треба добре глечики пообкутувати, а то позамерзає молоко, поки донесу. Черниг. г.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum. Вх. Пч. II. 31.
Чернява, -ви, ж. Чернь, толпа народа. Вх. Лем. 482.
Нас спонсорують: