Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладій
гладісінький
гладісінько
гладкий
гладкість
гладко
гладуля
гладун
гладунець
гладунка
гладуха
гладуш
гладущик
гладчати
гладше
гладший
гладючий
глажанка
глаза
глазки
глаїти
глас
гласити
гласний
гластівка
глевкий
глевко
глевтюк
глевтяк
глевтякуватий
гледіти
гледітися
глей
глейкий
глейовина
глейок
глек
глекопар
глембеї
глечатко
глечик
глеюватий
глиб
глибати
глибень
глибина
глибінь
глибка
глибокий
глибокість
глибоко
глибоч
глибоченний
глибочень
глибоченький
глибоченько
глибочиня
глибшати
глибше
глибший
глива
гливий
глидати
глижа
глижка
глизявий
глимання
глимати
глимнути
глина
глинець
глинина
глинище
глинка
глинути
глиняний
глиняник
глинянка
глинястий
глип!
глипання
глипати
глипіти
глипнути
глист
глиста
глистник
глистюк
глистяк
глистянка
глитай
глитання
глитати
глитнути
глицарня
глицарь
глиця
гличка
гліг
глід
гліт
глітно
глоба
глобити
глобок
глобувати
гловарь
гловень
глогинька
глоговий
глод
глодання
глодати
глодина
глодовий
глодянка
гложу
глоїна
глота
глотити
Вистрибом нар. Въ припрыжку (бѣжать). Желех.
Ґирла́нка, -ки, ж. = Горлянка 1. Вх. Зн. 13.
Діву́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва.
Зів, -ву, м. 1) Въ пловучей, на лодкахъ, мельницѣ: пролетъ между двумя лодками для водяной струи, приводящей въ дѣйствіе мельничныя колеса. Вас. 173. 2) мн. зіва и зіви. а) Ротъ. Свої ж слова та їй у зіва! Ном. № 7029. б) Жабры. в) Въ плугѣ: отверстіе между леміше́м и череслом. Як у плуг у зіви набереться багато трави, як ореш, то плуг погано одвертає скибу. Волч. у. (Лободовск.).
Лу́пень, -пня, м. Ударъ, побои. дати лупня. Дать потасовку. Дав йому лупня добре, — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986.
Майда́нний, -а, -е. Относящійся къ майдану. Майданний дьоготь. Сумск. у. Поніміла майданна громада. Г. Барв. 467.
На́глядом нар. Не выпуская изъ виду, слѣдомъ. Чоловік її... хутенько з дому, та за нею зараз і пойшов наглядом: куди вона піде. Рудч. Ск. І. 172.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17.
Попонеділкувати, -кую, -єш, гл. Попоститься. Іди, небого, не журися, попонеділкуй, помолися. Котл. Ен. І. 14.
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Грин. III. 262. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Посл.
Нас спонсорують: