Вражча, -ча́ти, м. Чертенокъ. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.
Збрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забреніти. На городі маківка збреніла.
Їда, -ди, ж. = їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Той його гостит їдами, питєм.
Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові.
Масла́ччя, -чя, с. соб. Кости. Маслаччя болить після того, як упав. У одного, кажуть, пана є чоловік, такий мертвяк, що без шкури і без мняса, саме маслаччя.
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Рідкий, -а, -е. 1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий.
2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого.
3) О землѣ: рідка земля — легкая, малосвязная земля.
4) Рѣдкій, не частый. Ум. ріденький, рідесенький.
Соснівка, -ки, ж. Родъ узора въ вышивкѣ.
Спуховато нар. Наклонно, покато. Вершіть, хлопці, стіг спуховато.
Чохла, -ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Іде козак улицею, чохлами махає.
