Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно
глубина
глузд
глуздити
глуздівно
глузи
глузик
глузливий
глузливо
глузовник
глузовниця
глузування
глузувати
глузюватий
глум
глумити
глумитися
глуміччати
глумливий
глумливо
глумота
глумування
глумувати
глумуватися
глуп
глупак
глупий
глупина
глупіти
глуптак
глупуватий
глуха
глуханя
глухачка
глухий
глухман
глухнути
глухо
глухота
глуш
глушан
глушець
глушити
глушиця
глушіти
глушка
глушканя
глушко
глушман
глушманка
глушник
глушня
гля I
гля II
гляба
гляганий
гляданка
глядати
глядило
глядівний
глядіти
глядка
глядь!
глядько
глянути
глянутися
гм!
гматати
гматний
гнап
гнати
гнатися
гнений
гнести
гнет
гнетуха
гнеть
гнетючка
гнида
гнидник
гнидявий
гнилець
гнилеча
гнилий
гнилиця
гниличитися
гниличка
гниличчя
гнилка
гнилля
гнилобокий
гниловід
гнилозубий
гнилоїд
гнилоїдити
гнилоїдник
гнилоокий
гнилуша
гниль
гниляк
гнилятина
гниляччя
гнипель
гнисти
гнити
гнихіть
гнів
гніванка
гнівання
гнівати
гніватися
гнівити
гнівитися
гнівливий
гнівливість
гнівливо
гнівний
гнівник
гнівничка
гнівно
Віддякуватися, -куюся, -єшся, віддячитися, -чуся, -чишся, гл. = відлякуватися, віддячитися. Грин. І. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.
Гри́виця, -ці, ж. = Грива 3. Драг. 243.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.
Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
Ми́ґла, -ли, ж. Куча сложеннаго дерева. Шух. І. 180. Cм. миґлювати.
Олгати, олжу, -жеш, гл. Лгать. Встрѣчено въ народи, думѣ: А будемо ми, брати, перед отцем, перед маткою олгати, так буде нас Господь милосердний і видимо й невидимо карати. АД. І. 119.
Піддимка, -ки, ж. Названіе мелкихъ луковицъ, сохраняющихся зимою въ избѣ въ мѣшечкѣ за сволокомъ или надъ печью, а весной высаживаемыхъ; также названіе и выросшаго изъ нихъ лука. Вас. 203. Цибуля піддимка — засушка. Грин. II. 21. Зелена піддимка розрослася. Левиц. І. 28.
Промчатися, -мчуся, -мчи́шся, гл. Промчаться. Промчишься буря по над ним і прах його розвіє. К. Псал. 234.
Розбадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Расхрабриться. Иноді скочить (дитина) розбадьорившись та пугою тебе й набє. Г. Барв. 311.
Склочитися, -чуся, -чишся, гл. Всклочиться. Вх. Зн. 63.
Нас спонсорують: