Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно
глубина
глузд
глуздити
глуздівно
глузи
глузик
глузливий
глузливо
глузовник
глузовниця
глузування
глузувати
глузюватий
глум
глумити
глумитися
глуміччати
глумливий
глумливо
глумота
глумування
глумувати
глумуватися
глуп
глупак
глупий
глупина
глупіти
глуптак
глупуватий
глуха
глуханя
глухачка
глухий
глухман
глухнути
глухо
глухота
глуш
глушан
глушець
глушити
глушиця
глушіти
глушка
глушканя
глушко
глушман
глушманка
глушник
глушня
гля I
гля II
гляба
гляганий
гляданка
глядати
глядило
глядівний
глядіти
глядка
глядь!
глядько
глянути
глянутися
гм!
гматати
гматний
гнап
гнати
гнатися
гнений
гнести
гнет
гнетуха
гнеть
гнетючка
гнида
гнидник
гнидявий
гнилець
гнилеча
гнилий
гнилиця
гниличитися
гниличка
гниличчя
гнилка
гнилля
гнилобокий
гниловід
гнилозубий
гнилоїд
гнилоїдити
гнилоїдник
гнилоокий
гнилуша
гниль
гниляк
гнилятина
гниляччя
гнипель
гнисти
гнити
гнихіть
гнів
гніванка
гнівання
гнівати
гніватися
гнівити
гнівитися
гнівливий
гнівливість
гнівливо
гнівний
гнівник
гнівничка
гнівно
Кармазин, -ну, м. 1) Сукно малиноваго цвѣта. Ном. № 13159. 2) Платье изъ кармазину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Макс. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Мет. 411. Не важились ходити у кармазинах. К. ЧР. 64.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Оберегати, -га́ю, -єш, сов. в. оберегти, -режу, -жеш, гл. Оберегать, оберечь, сохранять, сохранить. Писано, що ангелам накаже оберегати тебе. Єв. Л. IV. 10.
Пістряк, -ка, м. 1) Веснушки. Вх. Лем. 450. 2) Прыщи на вымени коровы. Вх. Лем. 450. 3) Родъ растенія. (Паразитный грибъ?) Чуб. VII. 576.
Повідростати, -таємо, -єте, гл. Отрости (во множ.). Не голим голов, от волосся і повідростало. Стор. II. 36.
Полагода, -ди, ж. 1) Исправленіе. 2) Улаженіе (спорнаго дѣла, ссоры). Вх. Лем. 452.
Полох 1, -ха, м. 1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх обняв усіх, увесь Єгипет — полох. К. Псал. 242.
Посидковий, -а, -е. ва хата. Обычная хата гуцула, въ которой онъ живетъ съ семьей, — называется такъ въ противоположность зимней хатѣ на отдаленныхъ сѣнокосныхъ угодьяхъ, которая называется зимарка. Шух. I. 111.
Репет, -ту, м. Крикъ, вопль. Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. О. 1862. V. 119. Як баби поскубуться — отто вже репету. Полт. г.  
Ростовитий, -а, -е. Скоро растущій Верба — ростовите дерево. Міусск. окр. (Лобод.).
Нас спонсорують: