Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно
глубина
глузд
глуздити
глуздівно
глузи
глузик
глузливий
глузливо
глузовник
глузовниця
глузування
глузувати
глузюватий
глум
глумити
глумитися
глуміччати
глумливий
глумливо
глумота
глумування
глумувати
глумуватися
глуп
глупак
глупий
глупина
глупіти
глуптак
глупуватий
глуха
глуханя
глухачка
глухий
глухман
глухнути
глухо
глухота
глуш
глушан
глушець
глушити
глушиця
глушіти
глушка
глушканя
глушко
глушман
глушманка
глушник
глушня
гля I
гля II
гляба
гляганий
гляданка
глядати
глядило
глядівний
глядіти
глядка
глядь!
глядько
глянути
глянутися
гм!
гматати
гматний
гнап
гнати
гнатися
гнений
гнести
гнет
гнетуха
гнеть
гнетючка
гнида
гнидник
гнидявий
гнилець
гнилеча
гнилий
гнилиця
гниличитися
гниличка
гниличчя
гнилка
гнилля
гнилобокий
гниловід
гнилозубий
гнилоїд
гнилоїдити
гнилоїдник
гнилоокий
гнилуша
гниль
гниляк
гнилятина
гниляччя
гнипель
гнисти
гнити
гнихіть
гнів
гніванка
гнівання
гнівати
гніватися
гнівити
гнівитися
гнівливий
гнівливість
гнівливо
гнівний
гнівник
гнівничка
гнівно
Вибрудок, -дка, м. 1) Грязный осадокъ. Желех. 2) Очень ранній выкидышъ, embrio.
Да сз, 1) = Та. 2) Пусть. Ісуса Христа у поміч просимо, да визволить від гріхів чоловіка. Чуб. ІІІ. 19. 3) Почти. Служила там да зо штирі роки. Вх. Уг. 235.
Доборо́тися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю. Шевч. ІІ. 69.
Досві́тній, -я, -є. Предразсвѣтный. Моя зоре досвітняя. Шевч. 240.
Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Зворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. Шевч. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски. Г. Барв. 454.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Чуб. III. 454. Cм. колінце 2.
На́ров, -ву, м. = норов.
Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Рудч. Ск. II. 2. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Левиц. І. 109. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою. МВ. ІІ. 75.
Нас спонсорують: