Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грань

Гра́нь, -ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. Лебед. у. 2) Грань, боковая плоскость въ многогранникѣ. 3) Крупные горящіе уголья. Камен. у. ЕЗ. V. 194. Гн. II. 17. 4) = Границя 2, Cetrario islandica L. Вх. Зн. 12. 5) Раст. Sticta. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНЬ"
Блендати, -даю, -єш, гл. = плентати. Ледво блендала ногами. Гн. II. 27.
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Гильчастий, -а, -е. = гіллястий. Ой під вікном вишня-черешня гильчаста. Грин. IІІ. 510.
Збанкру́титися, -кру́чуся, -тишся и збанкрутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Обанкрутиться. Желех. У Кованька згорів свічний завод, і він трохи не збанкрутився. Левиц. Пов. 332.
Клапачка, -ки, ж. 1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.
Навспі́л нар. 1) Пополамъ. Посіяли поле навспіл з сусідом. 2) Насквозь. Ця пляма навспіл сукна пройшла.
Плісце, -ця, с. Ум. отъ плесо.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Приков, -ву, м. Цѣпь. Три дні на прикові край пушки держав. АД. II. 102. Повпивались кайдани у ноги бідакам і в руки... Дознають на прикові короткім страшенної муки. К. МБ. XII. 275.
Шевляга, -ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.