Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував.
Висиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висилити, -лю, -лиш, гл.
1) Обезсиливать, обезсилить, изнурять, изнурить.
2) Истощать, истощить.
Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шле святого Ілію на вогняній колісниці.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Надклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надкла́сти, -кладу, -де́ш, гл. Откладывать, отложить часть.
Позаходити, -димо, -дите, гл. То-же, что и зайти, но о многихъ или о многомъ. Козаки після побиванок під Кумейками, на Говтві і Стариці позаходили до якого часу в Московщину. Так плакали за ним батько і мати, що трохи в голову не позаходили.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька.
Присолоджувати, -джую, -єш, сов. в. присолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Подслащивать, подсластить.
2) Привлекать, привлечь на свою сторону. Чимсь присолодила вона його.
3) — язика. Ябедничать, наябедничать. Чи не ти язика присолодив? Та він і руками й ногами відхристюється. Не дух же святий навіває інспектора! От ми і зговорились докопатись до донощика.
Семенастий, -а, -е. 1) Обильный сѣменами. 2) О цвѣтѣ: въ мелкихъ крапинкахъ, пестрый. Семинастий півник — як по сірому мов жовтуваті перинки.
Склеюватися, склеююся, -єшся, сов. в. склеїтися, склеюся, -їшся, гл. Склеиваться, склеиться.
