Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани)
2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю.
Доправля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Требовать, добиваться. Свого доправляйся, роду не чужайся. 2) — за що. Требовать уплаты. Стахова ка доправляється за курчата.
Клептати и клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить.
Крижанка, -ки, ж. = крижавка.
Ло́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать, хлопать. 2) Ѣсть, жрать. Старому чоловікові та лопати у піст скоромне.
Нала́зити, -ла́жу, -зиш, сов. в. налі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Налазить, налѣзть. 2) Надоѣдать, надоѣсть, привязываться, привязаться. На нас налазить як шайтан.
Нежид, -да, м. Насморкъ. Нежид напав.
Ординка, -ки, ж. Казанская овчина, рыжеватая, съ грубой шерстью.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі.
Чорнобривка, -ки, ж.
1) Чернобровая. Купив же я черевички своїй чорнобривці.
2) пт. Glareola malanoptera.
