Буртіль, -ля, м. Свертокъ. Одна жінка вкрала буртіль краму.
Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Волокно, -на, с. Волокно. Ум. волоконце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце.
Греча́нка, -ки, ж. = Гречаниця.
Допаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -су́, -се́ш, гл. Оканчивать, окончить пасти.
Дужечка, -ки, ж. Ум. отъ дужка.
Міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити.
Оро́д, -ду, м. = горо́д. Ум. орідець, ородечок. Ой ходжу ж бо я, да блуджу ж бо я коло ородечка, коло зеленого.
Ту нар. = тут. А його ту не було?
