Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребло

Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЛО"
Верея, -реї, ж. Ось, на которой ходить дверь; столбъ, на который навѣшены ворота. КС. 1882. IV. 171. Поставивши ворота з вереями. К. Іов. 85.
Заго́ва́ нар. Заранѣе, заблаговременно. Вх. Зн. 18. Желех.
Паруб'ячий, -а, -е. = парубочий.
Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби. Гн. II. 43.
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Самопічний, -а, -е. Самъ пекущій. самопічна діжа = діжа самопіч. Чуб. II. 38.
Седмиця, -ці, ж. Седмица. Чуб. І. 88.
Стверділий, -а, -е. Отвердѣлый.
Фіціґорний, -а, -е. Кокетливый. Шух. І. 33. Фіціґорні молодиці. Шух. I. 134.. Cм. відзіґорний.
Хаща, -щі, ж. Лѣсъ, чаща. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.