Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребло

Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЛО"
Бжун, -на, м. = бжук. Желех.
Галузка, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Згордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. = згордити. Як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. ІІ. 139.
Квікало, -ла, с. Визжащее существо.
Перетижнювати, -ню́ю, -єш, гл. Провести недѣлю. Желех.
Понудити, -джу́, -диш, гл. Истомить (многихъ). Ой ходиш та блудила, діток понудила. Мет. 243.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Упослідок нар. = упослід.
Шкідниця, -ці, ж. Причиняющая вредъ, вредящая.
Штирити, -рю, -риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню. Мнж. 128.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.