Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грана

Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНА"
Верхлюк и верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Дітя́чий, -а, -е. = Дитячий.
Дудло́, -ла, с. = дупло. Вх. Лем. 412.
Кобила, -ли, ж. 1) Кобыла. Норовиста як кобила. Ном. № 2672. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Скамья на высокихъ ножкахъ, употребляемая при мазаньѣ стѣнъ и потолковъ. 3) Скамья или подмостки, на которыхъ наказываютъ кнутами преступниковъ. 4) Бревно, на которомъ кожевники развѣшиваютъ кожу для выработки и для сушки. Вас. 157. 5) У горшечниковъ: круглый или кубическій комъ глины, вѣсомъ отъ 8 до 30 пудовъ, составленный изъ слѣпленныхъ вмѣстѣ отдѣльныхъ шаровъ мокрой глины. Вас. 178. 6) Названіе шестерки трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. 466. Ум. кобилка.
Лантуховий, -а, -е. Относящійся къ лантуху.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Точення, -ня, с. Точеніе на токарномъ станкѣ.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати. Мнж. 194.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.