Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребовицький

Гребови́цький, -а, -е. Относящійся къ гребовиц'ѣ. Пісні гребовицькі. Грин. ІІІ. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБОВИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБОВИЦЬКИЙ"
Героїчний, -а, -е. Героическій. Левиц. Пов. 7.
Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.
Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. МВ. ІІ. 35. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Грин. ІІІ. 173. Ум. Двораче́нько. КС. 1883. IV. 906.
Дре́нути, -ну, -неш, гл. = дременути. До корчми дренув. Н. Вол. у.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Перепічечка, -ки, ж. Ум. отъ перепічка.
Подриґус, -са, м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250.
Постилка, -ки, ж. Подстилка. Херс.
Сіроокий, -а, -е. Сѣроглазый. Скифи сіроокі. Шевч. 616.
Хве! меж., выражающее отвращеніе, гадливость, фи. Хве-хве! руська кость пахне! Рудч. Ск. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБОВИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.