Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивертачка

Вивертачка, -ки, ж. Инструментъ для выворачиванія сапогъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВЕРТАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВЕРТАЧКА"
Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Замію́сити, -ю́шу, -сиш, гл. = запроторити і. Мнж. 180. Cм. замаюсити.
Захво́ськати, -каю, -єш, гл. = захвойдати. Ото захвоськала як рукав.
Инжир, -ру, м. Винныя ягоды. О. 1862. IX. 64.
Кутець, -тця́, м. 1) Пазуха въ сѣти. Браун. 12. 2) Конусообразный глухой конецъ рыболовной сѣти ятіра. Браун. 18. 3) Хлѣвъ. Свині... до кутця заганят. Вх. Лем. 429. Cм. кут.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Пропертися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Пролѣзть, протиснуться, пройти. Яка тіснота, а він таки проперся, — он бач, спереду стоїть. Харьк.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. МВ. ІІ. 74. Річкова вода.
Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать. Славянос. у.
Шурпа, -пи, ж. 1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями. Рк. Левиц. 2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа. Рк. Левиц. 3) Непотребная женщина. Це шурпа — пранцювата баба. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВЕРТАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.