Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гармій
гармонійний
гармонія
гарнаситися
гарнасся
гарнасуватися
гарнець
гарний
гарник
гарнійшати
гарнісінький
гарнісінько
гарніти
гарно
гарнюк
гарнюсінький
гарнюсінько
гарнючка
гарпулець
гарт
гартівничий
гартований
гартовня
гартування
гартувати
гартуватися
гарувати
гарука
гарукатися
гарфа
гарцівник
гарцівниця
гарцьовий
гарцювання
гарцювати
гарч
гарчання
гарчати
гарчє
гарчик
гарькавий
гарювати
гарюкало
гаряч
гаряч 2
гаряче
гарячий
гарячити
гарячіти
гарячка
гарячкувати
гарячник
гарячосердий
гас
гасання
гасати
гасило
гаситель
гасити
гасіння
гаска
гасло
гасловий
гасник
гасниця
гаснути I
гаснути II
гаспед
гаспедів
гаспедюка
гат
гатала
гаталай
гаталати
гатаман
гателити
гатинець
гатити
гатитися
гатінка
гатка
гать
гафини
гафт
гафтарь
гаць-го-га!
гач
гача
гачечок
гачі
гачник
гачок
гачур
гачура
гачурик
гачурка
гашення
гашка
гашурка
гая!
гаянка
гаяння
гаяти
гаятися
гвавт
гваджениця
гвалт
гвардійонець
гвардія
гварити
гвер
гвинт
гвинтовка
гвіздє
гвіздок
гвоздик
гвоздити
гвоздички
гвор
гданськ
Балясниця, -ці, ж. Балагурка, болтунья.
Бик, -ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Фр. Пр. 27. Міняй бики на воли, аби дома не були. Чуб. І. 272. 2)дикий = олень. Вх. Пч. ІІ. 6. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. Вх. Пч. ІІ. 27. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. Чигир. у. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. КС. 1882. ѴІІІ. 263. 6) Родъ дѣтской игры. Ив. 47. Ум. бичок, бичечок. Ув. бичисько, бичище.
Колодка, -ки, ж. Ум. отъ коло́да. 1) Небольшая колода. А-а, котку! не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. (1849). 103. Сложенныя у дворовъ на улицѣ бревна обыкновенно служать мѣстомъ собранія крестьянъ (преимущественно молодежи) въ праздничный день; поэтому — усі хлопці на колодці, а мого не має. Мет. 10. Гриць... устав з колодки. Г. Барв. 451. 2) Обрубокъ дерева, привязываемый женщиной неженатому мужчинѣ въ понедѣльникъ сырной недѣли; мужчина долженъ волочи́ти колодку, пока не откупится. Маркев. 2. О. 1861. X. Свидн. 63. віддавати колодку. Обычай, по которому въ день Пасхи дѣвушка, христосуясь, не обмѣнивается съ парнемъ писанкой, а только даетъ ее ему, за что парень долженъ ей найня́ти тане́ць, т. е. музыку къ танцамъ. О. 1861. X. Спид. 60, 62. 3) = колода 4. Скручують йому руки і забивають у колодку. Левиц. І. 41. 4) = колода 8. Тутечки у його велика пасіка була, — колодок з двісті. Стор. 56. 5) Ступица въ колесѣ. Рудч. Чп. 250. б) У кожевниковъ: рукоять шкафи́, скребка для кожъ. Cм. шкафа. Шух. І. 253. 7) У гребенщиковъ: часть рога, соотвѣтствующая охвату рукой. Вас. 163. 8) Висячій замокъ. 9) Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Уг. 246. Ум. коло́дочка.
Лиза́ти, -жу́, -жеш, [p]одн. в.[/p] лизну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Г.-Арт. Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. Мкр. Н. 30. лизати губи до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. К. МБ. X. 3. лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. Ном. № 2315. лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. Шевч. 637. лизнув шилом патоки. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. Ном. № 1814. бодай тебе чорт лизнув! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. як віл лизнув! Исчезло. Ном. № 1894. Нехай тебе лизень лизне. Cм. лизень. не дам тобі й лизнути! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе. Кв.
Привластити Cм. привлащати.
Присвяток, -тка, м. Небольшой праздникъ. Чуб. III. 253.
Свістонька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Строк, -ку, м. 1) Срокъ. Ще й до строку далеко. Мир. Пов. II. 72. 2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. Грин. III. 559. у строках стати. Наняться на извѣстный срокъ. Ном. № 10323.
Ухвоськати, -каю, -єш, гл. = забовтати, задріпати. Червона плахточка на ній. та така ухвоськана. Г. Барв. 376.
Шпарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати. Левиц. І. 481. 2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными. МУЕ. III. 20.
Нас спонсорують: