Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гармій
гармонійний
гармонія
гарнаситися
гарнасся
гарнасуватися
гарнець
гарний
гарник
гарнійшати
гарнісінький
гарнісінько
гарніти
гарно
гарнюк
гарнюсінький
гарнюсінько
гарнючка
гарпулець
гарт
гартівничий
гартований
гартовня
гартування
гартувати
гартуватися
гарувати
гарука
гарукатися
гарфа
гарцівник
гарцівниця
гарцьовий
гарцювання
гарцювати
гарч
гарчання
гарчати
гарчє
гарчик
гарькавий
гарювати
гарюкало
гаряч
гаряч 2
гаряче
гарячий
гарячити
гарячіти
гарячка
гарячкувати
гарячник
гарячосердий
гас
гасання
гасати
гасило
гаситель
гасити
гасіння
гаска
гасло
гасловий
гасник
гасниця
гаснути I
гаснути II
гаспед
гаспедів
гаспедюка
гат
гатала
гаталай
гаталати
гатаман
гателити
гатинець
гатити
гатитися
гатінка
гатка
гать
гафини
гафт
гафтарь
гаць-го-га!
гач
гача
гачечок
гачі
гачник
гачок
гачур
гачура
гачурик
гачурка
гашення
гашка
гашурка
гая!
гаянка
гаяння
гаяти
гаятися
гвавт
гваджениця
гвалт
гвардійонець
гвардія
гварити
гвер
гвинт
гвинтовка
гвіздє
гвіздок
гвоздик
гвоздити
гвоздички
гвор
гданськ
Безбеш, нар. = безбач. Череда пішла безбеш. Мнж. 176.
Бурхати, -хаю, -єш, гл. 1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Котл. Ен. ІІ. 6. Море.... реве да бурхає. К. ЧР. 308. 2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Мкр. Г. 5. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею. Сим. 224. 3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає. К. Псал. 36.
Діли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.
Заї́ка, -ки, м. и ж. Заика. Бог дав чоловіка: і сопливый, і заїка. Н. п. Аф. Ум. заї́чка. Ув. заї́чище.
Налива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нали́ти, -ллю́, -ллєш, гл. 1) Наливать, налить. Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі. Єв. Л. V. 37. 2) Наполнять, наполнить. По Ова, по три кубки... наливає. АД. І. 213. Раз добром налите серце вік не прохолоне. Шевч. 3) О вымени коровы: наполняться молокомъ. Як має корова телитися, то наливає тричі. 4) Поливать, полить токъ для лучшей утрамбовки. Тут за слободою вистружимо та наллємо тік, тут і змолотим. Мнж. 127. 5) Встрѣчено только въ несов. в.: бить. А зовиця, пудбігає да й по щоках наливає. Грин. III. 307.
Оплутати Cм. оплутувати.
Переседіти, -джу, -диш, гл. = пересидіти. Седів, седів чоловік на дубі і таки переседів вовка. Чуб. І. 51.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Пригнатися, -женуся, -не́шся, гл. Прибѣжать, примчаться. Пан, що було в його духу, пригнався. МВ. (О. 1862. III. 70). Пригнавсь Данило... «Не втечеш!» крикнув. МВ. І. 158.з волами. Придти, пригнавъ воловъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався, щоб мій милий із волами додому пригнався. Мет. 6.
Учувати, -ваю, -єш, сов. в. учути, учую, -єш, гл. Слышать, услышать, разслышать. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Ном. № 6994. Вовк не вчув, що він сказав. Рудч. Ск. І. G. Чи ти чула, моя ненько, чи ти не вчувала, що я в тебе під віконцем нічку ночувала? Грин. ІІІ. 392.
Нас спонсорують: