Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гармій
гармонійний
гармонія
гарнаситися
гарнасся
гарнасуватися
гарнець
гарний
гарник
гарнійшати
гарнісінький
гарнісінько
гарніти
гарно
гарнюк
гарнюсінький
гарнюсінько
гарнючка
гарпулець
гарт
гартівничий
гартований
гартовня
гартування
гартувати
гартуватися
гарувати
гарука
гарукатися
гарфа
гарцівник
гарцівниця
гарцьовий
гарцювання
гарцювати
гарч
гарчання
гарчати
гарчє
гарчик
гарькавий
гарювати
гарюкало
гаряч
гаряч 2
гаряче
гарячий
гарячити
гарячіти
гарячка
гарячкувати
гарячник
гарячосердий
гас
гасання
гасати
гасило
гаситель
гасити
гасіння
гаска
гасло
гасловий
гасник
гасниця
гаснути I
гаснути II
гаспед
гаспедів
гаспедюка
гат
гатала
гаталай
гаталати
гатаман
гателити
гатинець
гатити
гатитися
гатінка
гатка
гать
гафини
гафт
гафтарь
гаць-го-га!
гач
гача
гачечок
гачі
гачник
гачок
гачур
гачура
гачурик
гачурка
гашення
гашка
гашурка
гая!
гаянка
гаяння
гаяти
гаятися
гвавт
гваджениця
гвалт
гвардійонець
гвардія
гварити
гвер
гвинт
гвинтовка
гвіздє
гвіздок
гвоздик
гвоздити
гвоздички
гвор
гданськ
Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Лежу́х, -ха́, м. 1) = лежень 1. Камен. у. Лежух лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Лежухові Бог долю дає. Ном. № 1683. 2) Упавшее или поваленное бурей дерево. Вх. Зн. 33. 3) Птица козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Лем. 431.
Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив. Г. Барв. 471.
Підхвалювати, -люю, -єш, сов. в. підхвалити, -лю́, -лиш, гл. Прихваливать, прихвалить. Левиц. І. 80. Батько ті играшки підхвалював. Мир. ХРВ. 83.
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Ухилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. ухилитися, -люся, -лишся, гл. Уклоняться, уклониться. Шукали його вхопити, і вхиливсь од рук їх. Єв. І. X. 39. Плигав, вертівся, ухилявся. Котл. Ен. VI. 26.
Ухо, уха, с. = вухо. Кругом як в усі. все мовчить. Шевч. 28. Cм. як у вусі. 8 ушу. Въ ушахъ. Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. Барв. 457. Ум. ушко, ушечко.
Хитрощі, -щей и -щів, ж. Хитрость, хитрыя уловки. Ми силу маємо, — позич нам хитрощей. Чуб. ІІ. 108. Ти, Соломоне, хитрий та мудріш: вийдеш сам хитрощами та мудрощами. Грин. І. 75. на хитрощах ходити. Хитрить, лукавить. Вона уся на хитрощах ходе. Полт.
Чистість, -тости, ж. 1) Чистота, отсутствіе грязи, сору. Желех. 2) Чистота духовная. Желех.
Нас спонсорують: