Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати.
Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою.
Висаджувати, -джую, -єш, сов. в. висадити, -джу, -диш, гл.
1) Высаживать, высадить.
2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму.
3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). Висадив його на коня і сам сів. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям.
Глушець, -шця, м. Лень, Linum usitatissimum.
Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Слабий, як учетверо мотуз. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Одинадцятеро числ. Одинадцать. Дивиться — одинадцятеро дочок.
Тривалий, -а, -е. 1) Продолжительный.
2) Прочный, основательный.
Хверязя, -зі, ж. Ферязь. У князя хверязя, а в нас і очкур.
Худосилок, -лка, м. Слабосильный.
