Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі.
Випростати, -ся. Cм. випростувати, -ся.
Зужмом нар. = жужмом. Коло її хустина зужмом лежить. Поночі крало та зужмом усе в коморі й забрало. Черв. у. Нащо отак зужмом несеш вірьовку?
Канути, -ну, -неш, гл.
1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні?
2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули.
Пересипатися, -паюся, -єшся, гл. Заниматься пересыпаніемъ. Василь став як мала дитина пісочком пересипатись.
Підвідник, -ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі.
Прашовиння, -ня, с. Полотье, мотыженье.
Редька, -ки, ж. Раст. a) Raphanus sativus. б) — дика. Raphanus Kaphanistrum L. Любить, як собака редьку. скребти кому редьку. читать нотацію. скребнути редьки. Навонять. 2) Механизмъ, на которомъ вращается крыша мельницы. 3) Волъ, у котораго осталось одно ядро, вслѣдствіе неудачной кастраціи. Ум. редечка.
Совиний, -а, -е. Совиный. Совина лапа. Совині очі.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.