Верещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко, пронзительно кричать, визжать, пищать. І кричить, верещить, против діда не мовчить. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні до кухні її тащить.
Відповідь, -ді, ж. Отвѣтъ. Одповідь мав дати. Нам треба дати одповідь тим, що післали.
Дзю́бка, -ки, ж. 1) Клювъ. 2) Ум. отъ дзюба.
Загорну́ти, -ся. Cм. загорта́ти, -ся.
Зажовти́ти, -вчу́, -ти́ш, гл. Сдѣлать желтымъ.
Заколиса́ти Cм. заколисувати.
Ласитися, -шуся, -сишся, гл. Льститься на что, быть охотникомъ до чего. Ласиться, як кіт на сало. Від святого Власа заміж не ласься. А панночка до неї ласиться та просить.
Мокре́ць, -ця́, м. 1) Мокрець, болѣзнь лошадей. 2) Мокрыя дрова. 3) Раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. в) Sagina procumbens L.
Польовик, -ка, м.
1) Житель полей, равнинъ.
2) Бѣсъ, живущій въ полѣ.
Утерпіти, -плю, -пиш, гл. Удержаться, утерпѣть. Ой не втерплю — заспіваю. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла.
