Бурчак, -ка, м.
1) Журчащій ручей.
2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Ум. бурчачок.
Гоца́к, -ка́, м. Особаго рода танецъ съ прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Москаль покинув глек да садить гоцака.
Карпітка, -тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги).
Карючити, -чу, -чиш, гл.
1) Клеить столярнымъ клеемъ.
2) Коробить, кривить.
Плювачка, -ки, об.
1) Ум. отъ плювака.
2) Плевальница.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Повнявий, -а, -е. Полноватый.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка.
Супрягач, -ча, м. = супружник.
Хахулатий, -а, -е. О птицѣ: хохлатый.
