Важенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. . 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий.
Поцяцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Украсить (предметъ) рѣзьбой, инкрустаціей, вышивкой и пр.
Розгребти Cм. розгрібати.
Скригулець, -льця, м. = крагулець.
Ткнути, ткну, ткнеш, гл.
1) Сдѣлать уколъ чѣмъ нибудь острымъ.
2) Тронуть. Вже свяченого не ткне удруге.
Шоцевиця, -ці, ж. Чечевица.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.