Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гравилат

Гравила́т, -ту, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАВИЛАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАВИЛАТ"
Вудкало, -ла, вудко, -ка, с. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Клобук, -ка, м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. Рудч. Чп. 51. У Стороженка, МПр., 164, слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Побідувати, -ду́ю, -єш, гл. Побѣдствовать. Не що вже робити, тра побідувати. О. 1862. VI. 94.
Повискаляти, -ля́ємо, -єте, гл. Оскалить (о многихъ). Повискаляли на його собаки зуби, постали округи, — не пускають.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви. Желех.
Понашіптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и нашептати, но во множествѣ.
Смичай, -чая, м.чорноголо́вий. Родъ растенія.  
Танцюриха, -хи, ж. Названіе пѣсни у Стороженка: А ну лишень пісню танцюриху. Стор. МПр. 159.
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАВИЛАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.