Бідування, -ня, с. Бѣдствованіе. Не гайся до мене озватись під час тяжкого бідування.
Волосок, -ска; волосочок, -чка, м. Ум. отъ волос.
Дзю́ра, -ри, ж. и пр. = Діра и пр. То так потрібне, як дзюра в мості. Ум. Дзю́рочка.
Обшивання, -ня, с. Обшиваніе.
Посвятити, -ся. Cм. посвячувати, -ся.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино?
Прочвара, -ри, об. Уродъ, чудовище. Я не прочвара, не упирь.
Ублагати, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала.
Челядка, -ки, ж.
1) = челядниця. Вже й челядка у його, і наймит.
2) Ум. отъ челядь. Ум. челядонька, челядочка. А Савиха молодая вікном утікала, на молоду челядоньку спильна поглядала: — хапай, хапай, челядонько, малую дитину, будеш жити, панувати, коли я не згину. Була собі челядочка Домна.
Шарнути, -рну, -неш, гл.
1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок.
2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку.