Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грабіжник

Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБІЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБІЖНИК"
Воздухоплавець, -вця, м. Аэронавтъ. Желех.
Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Зака́пати, -паю, -єш, гл. = закрапати. Червона кров закапала з пучки. МВ. ІІ. 66.
Ковальня, -ні, ж. Кузница. Левч. 63. КС. 1889. V—VI, прилож. 75.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Прозоро нар. Прозрачно.
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.
Стаганювати, -нюю, -єш, гл. Снимать висящій надъ огнемъ на треножникѣ котелокъ со сваренной пищей. Уже час стаганювати казанок, а то сало вбіжить та й пшоно вже роскипілося. Волч. у. (Лобод.).
Стугнити, -гню́, -ни́ш, гл. = стугоніти. Радом. у.
Усеїда, -ди, об. Всеядный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАБІЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.