Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Угу, гугнить ворона. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг.
Де́спо́т, -та, м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений.
Добро́кваска, -ки, ж. Сортъ кислосладкихъ яблокъ.
До́ньчин, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Загальмува́ти, -кую, -єш, гл. Затормозить. З гори їхавши, треба загальмувати воза.
Пипа, -пи, ж. Родъ дѣтской игры: одинъ изъ играющихъ накидываетъ на себя простыню и пугаетъ остальныхъ изъ темной комнаты.
Погреб, -бу, м. = погріб. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб.
Поколядь, -ді, ж. Припѣвъ къ колядѣ въ честь хозяина.
Поприсилати, -ла́ю, -єш, гл. Прислать (во множествѣ). Попросіть книжочок, що з оцім листом поприсилані.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
