Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грабина

Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Чуб. V. 1024. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. Чуб. V. 710. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Левиц. Пов. 99. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока. Чуб. V. 710.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБИНА"
Вишнина, -ни, ж. Вишневое дерево. Левиц. Пов. 191. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш? Н. п.
Гони́ти, -ню́, -ниш, гл. = Гнати. Людей гонили силою на присягу. ЗОЮР. І. 137. Пророків вони вбиватимуть та гонитимуть. Єв. Л. XІ. 49.
Гук I меж. Подражаніе сильному, звуку.
Дармої́дство, -ва, с. 1) Дармоѣдство, тунеядство. Пахло ницостю та хижим дармоїдством. К. Дз. 40. 2) соб. Тунеядцы. Усюди повно в його дармоїдства, лежачим хлібом набивають пузо. К. Псал. 82.
Нюшити, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить. Черк. у.
Обороватий, -а, -е. Круговидный. Шух. І. 284.
Прасок, -ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий. Ном. № 3624.
Устрявати, -ваю, -єш, сов. в. устряти, -ряну, -неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. К. Гр. Кв. 14. В суєту він не встрявав. К. Псал. 97.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця. Желех.
Чорнісінько нар. Чернехонько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.