Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грабарка

Граба́рка, -ки, ж. 1) Тачка, повозка для возки земли. 2) Артель землекоповъ съ тачками. 3) Земляная работа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБАРКА"
Ба́бище, ж. Ув. отъ ба́ба.
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Голу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Додави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давя, дойти до кого, чего. Въ сказкѣ. Кіт давай зараз миші давити, давай давити, та додививсь до самого їхнього (мишачого) царя. Мнж. 56.
Жениши́ще, -ща, м. Ув. отъ жених.
Захвати́ти Cм. захвачувати.
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Незагнузданий, -а, -е. = незанузданий.
Попереціжувати, ясую, -єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАБАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.