Гу́лі IІ Употребляется какъ глаголъ: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці. все гулі та гулі. Употребляется какъ существительное: гулянье, бездѣйствіе. Гулі не одного в лапті обули.
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Огурство, -ва, с. = огурність.
Ордань, -ні, ж.
1) Рѣка Іорданъ. Ой на річці, на Ордані пливе образ, виринає.
2) Мѣсто освященія воды на Крещеніе, а также и самое освященіе.
3) Изображеніе креста, дѣлаемое на праздникъ Богоявленія Господня. Дяк пише крейдою на дверях велику ордань... з Одамовою головою внизу.
Повикурювати, -рюю, -єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала... то все те повикурували.
Прив'ялий, -а, -е. Привядшій, отчасти увядшій.
Схов, -ву, м. Спрятъ, сохраненіе, храненіе. Голе, як бубон, голодне, як собака, а в схові ні шеляга. до схо́ву. На храненіе. Я йому дав сокиру до схову. на, у схо́ві. На храненіи, спрятанъ, спрятана, спрятано. А де ж хустка? Та в матері на (у) схові.
Хрестки, -ків, м. мн. Поясница. Спина болить, саме отут-о, хрестки.
Чинбариха, -хи, ж. Жена кожевника.
