Заплі́шувати 1, -шую, -єш, сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Заплішив ніжку в ослоні. Запліши щабель у драбині, а то хитається. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. «Та вже не що, становіться!» заплішив соцький. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку.
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Не-до-чмиги, нар. = не-до-шмиги. Усе не-до-чмиги, куди не глянь.
Підтрусити Cм. підтрушувати.
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Ум. покотьольце.
Покровений, -а, -е. Покрытый. Ой із города із Трапезонта виступала галера... турецькою білою габою покровена.
Строїти, -ро́ю, -їш, гл.
1) Одѣвать, наряжать.
2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій.
3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть.
4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. З чужого добра не строїть двора.
Трепілка, -ки, ж. пт. Coturnix communis, перепелъ.
Умивальний, -а, -е. Умывальный. Моя вмивальна чаша.
Шибка, -ки, ж.
1) Оконное стекло. Cм. шиба.
2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку.