Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Випрохати, -ся. Cм. випрохувати, -ся.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив.
Кривоприсяга, -ги, ж. Ложная клятва, ложная присяга.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки.
Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав?
Пороспускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспуститися, но во множествѣ.
Тропак, -ка, м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така.
Хурбан, -на, м. ? Матері твоїй хурбан чортів.