Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Заба́нити Cм. забанювати.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Зугледіти, -джу, -диш, гл. Замѣтить, подмѣтить.
Карук, -ка, м. и пр. Cм. карюк и пр.
Обмертвіти, -вію, -єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть.
Підкурювати, -рюю, -єш, сов. в. підкури́ти, -рю́, -риш, гл. Подкуривать, подкурить, пустить дымъ подъ что нибудь. Ой циганочка да доріженька її волю вволила: ой одрізала да русої коси, козака підкурила. (Горицвітом) добре од курячої сліпоти підкурювать.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена.
Проїзд, -ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь.
Торговиця, -ці, ж.
1) Мѣсто, гдѣ происходить торговля скотомъ. На торговиці, де коней та волів продають. На торговиці не було його биків.
2) Торговля, базаръ. Нинька щось мала торговиця була. Нема торговиці без жидівської головиці.