Веребей, -б'я, м. = горобець. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі.
Гірнячка, -ки, ж. Жительница горъ.
Гнатися, -женуся, -нешся, гл.
1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав.
2) Мчаться. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались?
Гороби́ний, -а, -е. 1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. 2) Гороби́на ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. 3) Гороби́ний горо́шок. Раст. a) Vicia angustifolia Roth. б) Vicia Cracca L. в) Lotus corniculatus L. Повився горобиний горошок.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. Земля взялась од крови калом. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду.
Нагоро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Награждаться, наградиться. Все може нагородитися, іно страх ніколи.
Нутро, -ра́, с. Нутро, внутренность. Неначе залізом палили моє нутро.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный.
Попізнавати, -наю, -єш, гл. Узнать (многихъ).
Сивастий, -а, -е. Сѣдоватый, сѣроватый.