Болботати, -чу́, -чеш, гл.
1) Болтать.
2) Неотчетливо говорить.
Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе.
Можні́сенько нар. Ум. отъ мо́жно. Совершенно возможно. . Можнісенъко вам без коня бути.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене!
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник.
Порострушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Раструситься, разсыпаться (во множествѣ).
Розсмердітися, -джуся, -дишся, гл. Начать сильно вонять.
Скрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. скраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить. Красним цвітом іскрашають.
Тогід нар. = tорік. Дівчину сватав я тогід.
Шамати, -маю, -єш, гл.
1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом.
2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв.