Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуральник
гуральня
гурба
гурготіти
гур-гур
гургуц
гурда
гуркало
гуркати
гуркіт
гуркнути
гуркота
гуркотати
гуркотій
гуркотіти
гуркотливець
гуркотливий
гуркотливочка
гуркотнеча
гуркотня
гурма
гурман
гурманка
гурманом
гурмом
гурок
гурочковий
гуррикан
гурт 1
гурт 2
гуртівник
гуртобранець
гуртовий
гурток
гуртом
гуртоправ
гуртоправця
гуртувати
гурчання
гурчати
гусак
гусаковий
гусар
гусарин
гусарка
гусарський
гусарь
гусачок
гусаш
гусевки
гусевниця
гусельниця
гусельня
гусениця
гусень
гусеня
гуси
гусимець
гусинець
гусівки
гусій
гусір
гуска
гусла
гуслі
гуслянка
гусляр
гусляти
гусник
гуснути
гусовки
гусонька
гусочка
густвина
густи
густий
густина
густирька
густити
густість
густіти
густо
густоволосий
густолистий
густрик
гусь I
гусь II
гусю
гуся
гуся-на!
гусяр
гусята
гусятина
гусятник
гусятниця
гусячий
гусячка
гута
гутисько
гутіння
гутір
гутірка
гутіти
гутник
гуторити
гутю!
гухналь
гуцати
гуц-гуці
гуцул
гуцулія
гуцулка
гуцулок
гуцульський
гуцульщина
гуцуляк
гуць
гуцьок
гуцюцю
гуч!
Гордовать, -ті, ж. Раст. Malva crispa. Лв. 100. Cм. Гордовина.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Стор. II. 13. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. Стор. II. 13. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру. Уман. у.
Кобза, -зи, ж. 1) Струнный музыкальный инструментъ. Сидить на могилі козак старесенький, у кобзу грає-виграває, голосно співає. Мет. 443. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. На речах — як на кобзі. Ном. № 2989. 2) Рыболовный снарядъ изъ тонкихъ прутьевъ. Сим. 148. Ум. кобзонька, кобзочка. В кобзоньку грає, гарно співає. Грин. III. 21.
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
Піддурити Cм. піддурювати.
Підкапок, -пка, м. Монашеская камилавка. КС. 1883. III. 676. Чернець... стояв у підкапку. О. 1861. X. 23. 2) = очіпок. Подають молодій підкапок; вона його тричи кидав до порога, а тоді таки надівають на голову. Грин. III. 548.
Полизач, -ча, м. Лизунъ; блюдолизъ.
Строїти, -ро́ю, -їш, гл. 1) Одѣвать, наряжать. Ном. № 9313. 2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій. Чуб. III. 384. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. Н. Вол. у. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть. Чуб. III. 416. 4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. Ном. № 864. З чужого добра не строїть двора. Ном. № 9658.
Цілушка, -ки, ж. = окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у.
Цісарія, -рії, ж. Австрія.
Нас спонсорують: