Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грабати

Гра́бати, -баю, -єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. Вх. Лем. 405. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала. Ком. Пр. № 958.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАБАТИ"
Акура́тний, -а, -е. Аккуратный. Желех.
Бакаль, -ля, м. Озеро. Бакаль (озеро) такий, що ніт його переплисти, ніт його переїхати. Чуб. II. 256.
Відчуватися, -ваюся, -єшся, гл. Слышаться. Мені одчуваються речі дідусеві. Г. Барв. 367.
Зуздріти, -дрю, -риш, гл. Увидѣть, узрѣть. Стрілець такий, що аби зуздрів на око, то вже й його. ЗОЮР. II. 203. Шукатимеш — не зуздриш мене оком. К. Іов. 16.
Кийок, кийка, м. Ум. отъ і. кий.
Назу́ти Cм. назувати.
Незбіраний, -а, -е. О молокѣ: цѣльное. Хотин. у.
Ночувальник, -ка, м. Ночлежникъ, ночевальщикъ. Конст. у.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе. Шух. І. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.