Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горсет
горстка
гортанка
гортань
горуватий
горувато
горунка
горупа
горчиця
горшє
горшковий
горшкодрай
горшколат
горшколіп
горща
горщик
горщище
горщівка
горщок
горювальник
горювальниця
горювання
горювати
горю-дуб
горюха
горючий
горюшний
горяк
горяка
горяльня
горяний
горянин
горяниця
горянка
горянський
горяч
горячий
горячка
госа!
госач
госока
госпідь
господа
господаренько
господарик
господарити
господаричок
господарка
господарний
господарно
господарство
господарський
господарь
господарювання
господарювати
господевий
господень
господиня
господній
господонька
господь
госпожа
госпося
гостенько
гостець
гостик
гостина
гостинець
гостинка
гостинність
гостинонька
гостиночка
гостинчик
гостинчичок
гостистий
гостити
гоститися
гостівник
гостівство
гостонько
госточко
гострий
гострило
гострити
гострій
гостро
гостроверхий
гострогляд
гостролистий
гостроносий
гостроспинний
гостряк
гостювальник
гостювання
гостювати
гостюватися
гостювитий
гостя
гостяк
готар
готарити
готець
готицький
готів
готівка
готов
готовик
готовити
готово
готувати
готуватися
готуля
готур
готьта!
готя
гоц
гоцак
гоцки
гочати
гочі
Витіпати Cм. витіпувати.
До́ків нар. = докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
Дохо́дити, -джу, -диш, сов. в. дійти́ (дойти́), -дійду́, -деш, гл. 1) Доходить, дойти, подходить, подойти. Став (вовк) доходити до лисиччиної хатки. Чуб. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся (брань). Ном. № 3766. дохо́дити до се́рця. Трогать. І чую, що говорять, і бачу їх, а до серця ніщо мені не доходить; МВ. ІІ. 12. дійти́ до зро́сту. Вырасти. Рудч. Ск. І. 99. 2) Приходить, прійти, заходить, зайти къ кому. Чом ти ніколи до нас не дійдеш? Харьк. Доходили молодиці знакомі навідати. МВ. (О. 1862. І. 81). 3)чого́. Достигать, достигнуть чего либо. Святого він дійти заміру хоче. К. ЦН. 259. От був мій пан-отець князь, великого чину дойшов. МВ. ІІ. 32.добра́. Быть счастливымъ, добиться счастья. Дай тобі, Боже, щоб ти добра дійшла. Св. Л. 114.кінця́. Оканчивать, окончить. То сяк, то так і дійшов кінця. Св. Л. 134.літ. Вырастать, вырасти. Тільки що діти літ стали доходити, що вже матері і втіха, і поміч. МВ. І. 45. Маєш сина, брате, я — дочку єдину; як дійдуть літ, іспаруй їх у добру годину. К. Досв. 105.ро́зуму. Созрѣвать, созрѣть умственно. ЗОЮР. І. 20. Став розому доходити, — сам побачив, що треба робити. Мир. ХРВ. 46. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, — нехай перше розуму дійде. МВ.ру́чки. Кончать покосъ. Г. Барв. 145.сорома́. Осрамляться, осрамиться. Ой там чужая сторона, — щоб нам не дійти сорома. Мет. 181. 4) Добиваться, добиться, узнавать, узнать, вникать, вникнуть, изслѣдовать, выслѣдить. Вони доходять по книжках гир від чого взялось. Ромен. у. Знайшли путо у Семена та по тому й дійшли, хто коня вкрав у Йвана. Волч. у. Чи не дійдемо, які там у неї думки. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). він до всьо́го дохо́де. Онъ во все вникаетъ. Харьк. 5) Кончаться, кончиться. Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу. Пирят. у. 6) Кончаться, кончиться, умирать, умереть. Там лежить такий хворий, що скоро мабуте дійде. Лебед. у. Уже доходе дитина. Лебед. у. Як би були води не дали, то я б дійшов уже. (Стрижевск). Із лошяти й дійшла кобила. Н. Вол. у.
Кисличчя, -чя, с. соб. Дикія яблони, дикія яблоки. Зміев. у.
Мша, мші, ж. Католическая обѣдня. Стор. МПр. 104.
Перса и перси, перс, с. 1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. А та кобила і пха персами назад віз. Рудч. Ск. І. 181. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
Розум, -му, м. 1) Разумъ, умъ. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 603. Людей слухай, а свій розум май. Ном. дурний ро́зум. Глупость. Дурний розум у тобі. Мет. з дурного ро́зуму. По глупости. брати на розум. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Бери, Петре, на розум. Ном. № 6076. на ро́зум навести. Навести на умъ, научить, посовѣтовать, растолковать. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. з ро́зуму звести. Обмануть, одурачить, сбить съ толку. Як питається, так на розум наведи, а як не питається, так і з того розуму зведи. Ном. № 3311. навчати ро́зуму, навчати на ро́зум. Наставлять. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. ІІ. 19. Почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. МВ. ІІ. 9. до ро́зуму приймати. Внимательно слушать. до ро́зуму дійти. Поумнѣть, съ возрастомъ поумнѣть. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, нехай перше розуму дійде. МВ. ІІ. 36. до ро́зуму довести. Воспитать, вскормить. Не той тато, що сплодив, а тощ що до розуму довів. Ном. № 7236. держа́ти розум в голові́. Быть благоразумнымъ. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовонці, держи розум та ум добрий в своїй головонці. Чуб. V. 62. добрати ро́зуму. Взять въ толкъ, сообразить, придумать. Мати сина зродила, не добрала розуму та в салдати оддала. Чуб. V. 1008. в ро́зум прийти. Образумиться. не сповна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Моя жінка не сповна розуму, то вона і чого на світі нема — наговорить. Рудч. Ск. І. 187. перевестися на чий ро́зум. Держать чью руку, дѣлать все по чьему указанію. Поки не брав дочки в Солов'їхи, був чоловік, як чоловік, а тепер зовсім перевівся на Палажчин розум. Левиц. Пов. 343. спасти на ро́зум. Прійти на умъ. Нікому така думка не спала на розум. Кв. II. 286. піти, ходити до голови по розум. Думать, подумать, обращаться къ доводамъ ума. Чи він у барвінку купаний, що так дівчат чарує? Коли вже на правду йде, то й мені він чи одну нічку снився. Вже я ходила-ходила до голови по розум, поки схаменулася. МВ. ІІ. 157. 2) Смыслъ. Силкувався Якимко постерегти розум тієї чудної для українця мови. Левиц. І. 244. Ум. розумець, розумок, розумочок, розумонько. Чуб. V. 347. Був мужиком, тепер паную і трохи розумцю набравсь. Алв. 7.
Сплавовий, -а, -е. О женщинѣ: больная сплавом. Іду шукати сплавової жінки. ЕЗ. V. О4.
Укрівавлювати, -люю, -єш, сов. в. укрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить. Чого в тебе, Янку, ручка вкрівавлена? Грин. III. 617.
Червонобокий, -а, -е. Краснобокій. Вийняв здорову дулю червонобоку.... і подає дівчині. Св. Л. 204.
Нас спонсорують: