Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Дер! меж.
1) Для выраженіи звука, происходящаго во время разрыванія ткани. Дер-р-р! поли у шляфрока як не було. Также для выраженія звука отъ царапанія по твердому тѣлу. Дер-дер до діда в двері. Баба прокинулась: діду, діду, щось до нас у двері Шкряботить. Дід вийшов, коли то ведмідь.
2) Крикъ коростеля. Деркач кричить: дер-дер!
Комендерувати, -ру́ю, -єш, гл. Начальствовать, командовать. А пан майор молоденький на воронім коню, ворон конем вигріває та й комендерує.
Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Тихо ходить, та густо місить.
Пора, -ри, ж.
1) Время, пора. Як прийшла до його тая пора, шо вже йому треба бігти, то він так стогне. У робочу пору.
2) Возрастъ. дівчина на порі, у порі. Дѣвушка-невѣста. Росла, рост дівчинонька та й у порі стала.
3) на таких порах бути. Быть беременной. Хиба ти вже забув, що покинув мене на таких порах?
4) без пори. Преждевременно. Нив дуже горілку, та так без пори і вмер.
5) Употр. какъ нарѣчіе: пора. Та годі седіти, да пора летіти.
Садитися, -джу́ся, -дишся, гл. Сажаться, быть сажаему. Картопля садиться, а мак сіється.
Скорушина, -ни, ж. = скорух.
Тикання, -ня, с.
1) Втыканіе, тыканіе.
2) Разговоръ на «ты».
Хазяєчка, -ки, ж. Ум. оп. хазяйка.
Шалахва, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.