Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горсет
горстка
гортанка
гортань
горуватий
горувато
горунка
горупа
горчиця
горшє
горшковий
горшкодрай
горшколат
горшколіп
горща
горщик
горщище
горщівка
горщок
горювальник
горювальниця
горювання
горювати
горю-дуб
горюха
горючий
горюшний
горяк
горяка
горяльня
горяний
горянин
горяниця
горянка
горянський
горяч
горячий
горячка
госа!
госач
госока
госпідь
господа
господаренько
господарик
господарити
господаричок
господарка
господарний
господарно
господарство
господарський
господарь
господарювання
господарювати
господевий
господень
господиня
господній
господонька
господь
госпожа
госпося
гостенько
гостець
гостик
гостина
гостинець
гостинка
гостинність
гостинонька
гостиночка
гостинчик
гостинчичок
гостистий
гостити
гоститися
гостівник
гостівство
гостонько
госточко
гострий
гострило
гострити
гострій
гостро
гостроверхий
гострогляд
гостролистий
гостроносий
гостроспинний
гостряк
гостювальник
гостювання
гостювати
гостюватися
гостювитий
гостя
гостяк
готар
готарити
готець
готицький
готів
готівка
готов
готовик
готовити
готово
готувати
готуватися
готуля
готур
готьта!
готя
гоц
гоцак
гоцки
гочати
гочі
Відчесати, -шу, -шеш, гл. Отрубить однимъ ударомъ. Головку Турну одчесать. Котл. Ен. IV. 67. Іван.... відчесав йому (змієві) голову. Чуб. Одчесав сокирою палець. Харьк.
Довгоши́й, -шия, м. Съ длинной шеей.
Заґерґота́ти и заґерґоті́ти, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Легкість, -кости, ж. Легкость. А тобі дай Бог крепість і легкість. Чуб. І. 135.
Нераненько нар. Ум. отъ нерано.
Повиплюскувати, -кую, -єш, гл. Выплеснуть (во множествѣ).
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый. Конст. у.
Поплітати, -та́ю, -єш, гл. 1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час... добре заплетена трималася, поплітають косу nоплітками. Шух. І. 135. 2) Связывать горшки проволокою. Вх. Зн. 53.
Ставчатий, -а, -е. Составной. Желех.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав. 2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Ном. № 9867. Cм. стикатися 2. 3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Ном. № 10865. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде. Камен. у.