Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Да́льший, -а, -е. 1) Сравн. ст. отъ далекий. 2) Слѣдующій. Мушу сьогодні і завтра, і дальшого дня ходити.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла.
Наприво́зити, -во́жу, -во́зиш, гл. Навозить, много привезти.
Понаставляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч.
Поприневолювати, -люю, -єш, гл. Принудить (многихъ). Хиба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював.
Сліпнути, -ну, -неш, гл. Слѣпнуть.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха.
Улови, -вів, м. Ловитва, охота. Не тоді собак годують, як но влови йдуть. Ой поїдем на влови, на влови, товаришу мій! Нема мого пана дома, поїхав на влови.
Човптися, -пуся, -нешся, гл. Толочься, возиться съ чѣмъ. А старий усе човпеться по надвіррю. Ой на дворі чорна хмара в'ється, а під вікном колядник човпеться. Вона все човпеться коло чого небудь.