Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитва
гонитель
гонителька
гонительство
гонити
гонитися
гониця
гонишний
гоній
гонінник
гоніння
гонір
гонкий
гонобити
гоном гнати
гонор
гонористий
гонорний
гоноровий
гоноровитий
гонорство
гонорувати
гоноруватися
гонт
гонтарь
гонтовий
гонук
гончак
гончаренко
гончариха
гончарище
гончарівна
гончарний
гончарня
гончаровий
гончарство
гончарський
гончарь
гончарювати
гончий
гонько
гоня
гоняйло
гоп!
гопак
гопати
гопи
гопка
гопкати
гопки
гопцювати
гора
горазд
гораздувати
горальня
горання
горар
горарь
горб
горбака
горбань
горбастий
горбатий
горбатіти
горбик
горбитися
горбоватий
горбовина
горбок
горбочок
горгач
горгонія
горда
горделивий
гордий
гордина
гординець
гординський
гординя
гордити
гордитися
гордівник
гордівниця
гордій
гордість
гордо
гордовать
гордовина
гордовитий
гордовливий
гордорослий
гордощ
гордування
гордувати
гордуватий
гордуватися
гордун
горе
горел
горелі
горен
горенити
горенько
горецвіт
горецтво
гореч
горечко
горзина
гориквіт
гориніж
горихвіст
горицвіт
горище
горі
горівка
горідчик
горіжний
горізнач
горій
горійше
Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Заклика́ння, -ня, с. Зазываніе, приглашеніе.
Зла́комити, -млю, -миш, гл. Соблазнить.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть. Вх. Уг. 256.
Позирати, -ра́ю, -єш, сов. в. позирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, глянуть. Да полядаю, да позираю да на ту чорну хмару. Мет. 85. Позирнувши на них гнівно, рече чоловікові. Єв. Мр. ІІІ. 5.
Порядкувати, -ку́ю, -єш, гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка. Стор. МПр. 126, 127.
Приходити, -джу, -диш, сов. в. прийти, йду́, йдеш, гл. 1) Приходить, прійти. Коли це приходить до його лисичка та й питає. Рудч. Ск. І. 23. Прийшов до його отаман його, бере за рученьку, жалує його. Н. п. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин і ото вже на Вишгород б'є, а далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Мет. 103. 2) Наступать, наступить, прійти. Ой як прийде ніч темненька, — я не можу спати. Чуб. V. 61. Що як прийде суботонька, — я змиюся й росчешуся. Н. п. Прийшли літа, минулися, — я їх не лічила. Чуб. V. 360. Прийшло на рано, прийшло на вечір. Настало утро, насталъ вечеръ. Гн. І. 172. 3)до пам'яти. Приходить, прійти въ сознаніе. До смерти своєї до пам'яти не приходив. Драг. 86. 4)на свій хліб. О дѣтяхъ малыхъ: начинать питаться не молокомъ матери, а иной пищей. ЕЗ. V. 123.
Протверезитися, -жуся, -зишся, гл. Протрезвиться, отрезвиться. А далі трошки проходився, прочумався, протверезився. Котл. Ен. II. 12.
Пчих II, -ху, м. Чиханіе. Бодай тобі поганий пчих був. ЕЗ. V. 188.
Утверджувати, -джую, -єш, сов. в. утвердити, -джу, -диш, гл. Утверждать, утвердить, укрѣпить. Утвердив ти мою долю мов ту гору серед моря. К. Псал. 66.
Нас спонсорують: