Дото́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. доточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.
Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих.
Ме́ртво нар. Мертво. Було якось тихо й мертво на світі, ніби само небо вже дрімало.
Первозімки, -ків, м. мн. Начало зимы.
Приведенничок, -чка, м. Ум. отъ приведенник.
Роспльовувати, -вую, -єш, сов. в. росплювати, -плюю́, -єш, гл. Расплевывать, расплевать. Як таку рибу їсти, то тілько хліб роспльовувати. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють.
Роспрямити, -ся. Cм. роспрямлювати, -ся.
Сплисти Cм. спливати.
Стугавіти, -вію, -єш, гл. = стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина.
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться.