Біс, біса, м.
1) Бѣсъ, діаволъ. Чорт чорний, а біс рябенький.
2) до біса; до сто-біса. Пропасть, множество. От їх до сто-біса!
3) з-біса. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. Моторні ж з біса! З-біса швидка! О, хитра з-біса!
4) к бісу! Къ чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у.
5) бісом дивитися. Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.
6) один біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое.
7) біс твоєму батькові или матері! Бранное пожеланіе.
8) на біса; якого біса. Зачѣмъ; на кой чортъ. Якого біса ти тут по під тином валяєшся? На біса ти це зробив?
9) біса з'їсти. Ничего не получить.
10) біса вхопити. Ошибиться.
11) йому сам біс діти колише. Ему все удается.
12) хай тобі біс! Бранное пожеланіе.
13) біс батька зна! Чортъ знаетъ. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові.
14) біс-ма, біс-має. Нѣтъ, не имѣется. Оступися, в тебе хисту біс-ма.
15) біс-дерево. Раст. Datura stramonium. Ум. бісик. Ув. бісяка.
Господа́рик, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Диви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Смотрѣть, глядѣть. Треба якось у очі дивитися. Дивиться, як кошеня в каганець. Тепер і хата її дивиться якось сторч. Диви́-но. Смотри-ка. Диви-но, вже сонце сідає.
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ.
Дурноля́пський, -а, -е. Глупый, высказанный наобумъ. Дурноляпські речі шкода й слухать.
Кільки Cм. кілька.
Лайнути, -ну́, -не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене.
Оперед нар. Передъ.
Попідманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить, соблазнить (многихъ).
Пружок, -жка, м.
1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки.
2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки.
