Бездоганний, -а, -е. Безупречный.
Гавкущий, -а, -е. = гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі.
Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать.
Куритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що.
2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно.
3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся?
4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось.
Неосяжний, -а, -е. 1) Необъятный.
2) Недостижимый.
Позаходити, -димо, -дите, гл. То-же, что и зайти, но о многихъ или о многомъ. Козаки після побиванок під Кумейками, на Говтві і Стариці позаходили до якого часу в Московщину. Так плакали за ним батько і мати, що трохи в голову не позаходили.
Пороспростирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспросте́рти, но во множествѣ.
Пробігати, -га́ю, -єш, сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка.
2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями.
