Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

град II

Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). Чуб. І. 160. 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду. Чуб. V. 781.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАД II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАД II"
Гінний, -а, -е. Свободный, вольный. Угор.
Голина, -ни, ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса). Угор.
Знахорка, знахурка, -ки и пр = знахарка и пр.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола. Шух. І. 34.
Парібщиня, -ні, с. = парубкування. Вх. Лем. 447.
Повиполіскувати, -кую, -єш, гл. Выполоскать (во множествѣ). Повиполіскуй пляшки.
Попідступати, -паємо, -єте, гл. Подступить (о многихъ).
Попрокидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Харьк. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Римарський, -а, -е. Шорный. Cм. лимарський.
Роззичати, -ча́ю, -єш, сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички. МУЕ. III. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАД II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.