Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Відлюдно нар. Удаленно отъ людей.
Відмірювати, -рюю, -єш, сов. в. відміряти, -ряю, -єш, гл. Отмѣривать, отмѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі обміряють. Ном. № 7069.
Же́вжик, -ка, м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. жевжичок.
Засмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Найти по вкусу, распробовать.
Зоздріти, -рю́, -ри́ш, гл. Увидѣть. В полі і в домі нічого не зоздріли. КС. 1884. І. 33.
Ободяк, -ка, м. Колесо съ цѣльнымъ ободомъ. Подляс.
Панія, -нії, ж. = пані. На весілля панів, паній понаїздило. МВ. (О. 1862. III. 50). Ум. панійка. Рудч. Ск. І. 83.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Причесати, -ся. Cм. причісувати, -ся.
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. МВ. (О. 1862. III. 68). Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді. Чуб. V. 10.
Нас спонсорують: