Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Дебе́лий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. Важко рушили з місця дебелі воли. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Дебеле сукно. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Ум. Дебеле́нький, дебеле́сенький, дебельне́нький.
Дригави́ця, -ці, ж. и пр. = дрігавиця и пр.
Зага́куватися, -куюся, -єшся, гл. Заикаться.
Ма́джер, -ру, м. Деревянный пестъ для толченія въ ступѣ проса. Cм. мажчир.
Мигу́шка, -ки, ж. Зарница, молнія.
Обушок, -шка, м.
1) Ум. отъ обух.
2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Золотий обушок усякі двері одчинить.
Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Прихати, -хаю, -єш, гл. = пирхати, переносно: кашлять. Учора спотіла, аж піт із лоба капотів, роздяглась зразу, да от сьогодні й прихає.
Слав'янський, -а, -е. Славянскій. Всі мови слав'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть Біг. Виростали у кайданах слав'янськії діти.