Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Безжурно, нар. Безпечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Г. Барв. 526. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися. Г. Барв. 308.
Березозіль, -золя, м. = березіль. Бѣл.-Нос.
Винянчитися, -чуся, -чишся, гл. Вынянчиться.
Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Доліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Мет. 7. Долетіти до сонця. Ком. І. 23.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист. Левиц. І. 59.
Прапор, -ра и -ру, м. 1) = прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = папороть. Чуб. V. 1073.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata. ЗЮЗО. І. 127.
Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
Чепурка, -ки, ж. Чистеха, опрятная женщина. Сим. 131. Cм. чепуруха.
Нас спонсорують: