Вимірювати, -рюю, -єш, виміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́міряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрять, измѣрить, промѣрить. Вони вимірять, скільки аршин буде в цьому демикитоні.
Відкручувати, -чую, -єш, сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Кількість, -кости, ж. Количество.
Одека, о́деки, о́дельки, нар. Вотъ здѣсь.
Переважати, -жа́ю, -єш, сов. в. переважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить. Узяла той мед, переважила.
2) Перевѣшивать, перевѣсить. Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і переважив.
3) Перевѣшивать, перевѣсить, превосходить, превзойти, одолѣть. Ой будьте здорові, в кого чорнії брови, а я свої в сажу вмажу, таки ваші переважу. Правда кривду переважить. Не переважить його Ворог.
Покоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. покори́ти, -рю́, -риш, гл. Покорять, покорить.
Принадність, -ности, ж. Привлекательность; красота. Уроди, грації, принадности царице.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.