Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Голосина, -ни, м. Голосище, огромный голосъ. Чуб. II. 581.
Маковичо́к, -чка́, м. Ум. отъ маковик.
Одвірок, -рка, м. Дверной косяк. Чуб. VII. 378. Kolb. І. 57. Золотая брама, а срібні одвірки. Н. п. Ум. одвірочок.
Підставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підставити, -влю, -виш, гл. 1) Подставлять, подставить. Підстав, дівко, коновочку під гадючу головочку. Чуб. V. 915. Уже тепер годі за вас підставляти шию. МВ. І. 138. 2) — що. Замѣнять, замѣнить чѣмъ, дать въ замѣну. Товар у кого захоріє, — уже він свій підставить. Г. Барв. 137.
Посланець, -нця́, м. = післанець. Драг. 170. Св. Л. 102. Посланця не тнуть, не рубають. Ном. № 949.
Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє. Чуб. V. 151.
Приощажати, -жаю, -єш, сов. в. приощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Сберегать, сберечь, приберегать, приберечь. Я приощажала на зіму капусту. Н. Вол. у.
Храплє, -ля, с. = храпа. Вх. Зн. 77.
Циганчик, -ка, м. Ум. отъ циган.
Нас спонсорують: