Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Викопирсувати, -сую, -єш, сов. в. викопирсати, -саю, -єш, гл. Выковыривать, выковырять. Уман. І. 120.
Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли. Вас. 181.
Жовтоцві́т, -ту, м. Раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76.
Заіржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. = заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав. Грин. III. 216.
Закльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заклюва́ти, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.
Мурма́ньчий, -а, -е. = муравиний. Вх. Уг. 253. Мурманьча громадка. = мурашник. Вх. Уг. 253.
Нагру́бка, -ки, ж. Нападки, поклепъ. То нагрубка була на мене та й годі, а я зовсім не брав. Новомоск. у.
Натуристий, -а, -е. Капризный, упрямый. Такий хлопець натуристий. Чи ми його малим так спотворили? А тепер як чого схотів, так щоб по його було. Черниговск. у.
Покінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить, закончить.
Прибулий, -а, -е. Прибившій. Запрошували прибулих козаків поснідать. Стор. МПр. 126.
Нас спонсорують: