Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Вавонька, -ки
Горла́ч, -ча́, м. Птица: Columba gutturosa, зобастый голубь. Вх. Пч. ІІ. 9.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Напе́рсниця, -ці, ж. = наперстник 2Шух. І. 138.
Оливо, -ва, с. 1) Олово. 2) Карандашъ. Для себе, братики, спишу, ще раз те оливо потрачу. Шевч. 2) Мурава, глазурь, еще не застывшая (для глиняной посуды). Шух. І. 262.
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).
Погано нар. 1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття. Гліб. 2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Снізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сноза. 2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. Cм. снизька, сніз.
Унести, -ся. Cм. уносити, -ся.
Нас спонсорують: