Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Викруглити Cм. викругляти.
Доку́чливо нар. Надоѣдливо.
Зализа́ти Cм. зализувати.
Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Та як затрубить та в роговцю. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. За козаком всі звіри затрубили.
Моли́тяний, -а, -е. = молитвений. Воно у нас молитяне, хрещене.
Полковничий, -а, -е. 1) = полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок.
2) = полковник.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
Фівкати, -каю, -єш, гл. Объ иволгѣ: кричать. Коли олійник (иволга) часто фівкає, то буде дощ.