Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Боклаг, -га, м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Ном. № 3004. Шух. І. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. боклажок.
Бузковий, -а, -е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. І. 75).
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Міч I Cм. меч.
Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою. К. ХП. 17.
Нашмаркати, -каю, -єш, гл. Насморкать.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Постарий, -а, -е. Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. Н. Вол. у. Стоїть якась постара замучена молодиця. МВ. І.
Устилатися, -лаюся, -єшся, гл. = устелятися.
Цибулин, -на, -не. Луковый. Подай цибулину гичку матері, сам же ж держи за головку. Гн. II. 101.
Нас спонсорують: