Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium.
Дупло́, -ла, с. Дупло. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила.
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю.
Лушпи́на, -ни, ж. 1) = лушпайка. Не жалій хазяїна, їж картоплю з лушпиною! Горіхові лушпини. 2) Скорлупа яицъ. Ум. лушпинка, лушпиночка.
Некрутство, -ва, с. Рекрутская повинность. Хлопці, тікаючи од некрутства, розбіглись.
Освітити, -ся. Cм. освічувати, -ся.
Прядуха, -хи, ж. = пряха. Всі прядухи кужіль пряли.
Товстючий, -а, -е. Очень толстый, очень жирный.
Цмокотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якотіти. Мокра нива: як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.
