Доко́нче нар. = доконечне. Доконче привезу (книжок).
Духопе́л, -лу, м. Употр. въ выраженіи: духопе́лу дава́ти, да́ти. Бить, поколотить. Такого духопелу дам. Як почала давати йому духопелу, то він уже й не встав: поперебивала руки й ноги. У Мирнаго Ум. духопелик въ знач. ударъ рукой.
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Зобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. зобу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. Посилає рано по воду не зобуту, не зодягнену.
Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Ма́чушин, -на, -не. Принадлежащій мачехѣ. Зімне сонце, як мачушине серце, зімне тепло, як мачушине добро.
Обмерти Cм. обмірати.
Отоплювати, -плюю, -єш, сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму.
2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого.
Ратман, -на, м. Ратманъ. Тут всякії були цехмистри і ритмами, і бургомистри.
