Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребля

Гре́бля, -лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ном. № 3030. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЛЯ"
Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Го́рдість, -дости, ж. Гордость. Нема в його ні крихти гордости. К. ЧР. 74. Почала його розбірати така гордість, що всіх людей, всіх панів і міністрів, і простих хлопів мав за нізащо. ЕЗ. V. 115.
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе. К. МБ. XI. 153.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень. Канев. у.
Наро́джувати, -джую, -єш, сов. в. народи́ти, -джу́, -диш, гл. Раждать, родить. Так його мати народила. Ном. № 2917.
Придбовувати, -вую, -єш, гл. = придбавати. Г. Барв. 307.
Промолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить неженатымъ. Промолодикував свій вік, не знайшов собі пари.
Тягучий, -а, -е. Который тянется, растяжимый, упругій, эластичный. Тягуче кісто — коржа не можна роскачать: що роскачаю, то воно знов збіжиться. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.