Говіння, -ня, с.
1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння.
2) Постъ. Звоювали Путилову в велике говінє.
Легеня, -ні, ж. Легкое (pulmo). Стали суди судити, комарика ділити: сьому-тому по стегну, а Костеві голова... а Йванові печінка... а Грицькові легені.
Мени́нниця, -ці, ж. Именинница.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих.
Повисаджувати, -джую, -єш, гл.
1) Высадить (многихъ).
2) Выломать, выбить (двери, напр., во множествѣ).
3) Поднявъ, посадить на что (во множествѣ).
Покаменіти, покам'яніти, -ніємо, -єте, гл. Окаменѣть (о многихъ). Він за двері та Онилку й веде за руку. Ми й покаменіли. Вони обидві й покам'яніли.
Полоз, -за, м.
1) Полозъ въ саняхъ. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий.
2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. Ум. полозок.
Увчар, -ра, м. = вівчарь.
Харамаркати, -каю, -єш, гл. = хамаркати. Харамаркали дяки. Та по-молодечи будем Богу молитися, а не по чернечи харамаркать.
Чуйність, -ности, ж.
1) Чуткость.
2) Бдительность.
