Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Буряти, -ря́ю, -єш, гл. = бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Вагітна Прилаг., употр. только въ ж. р. Беременная (о женщинѣ). Рудч. Ск. І. 209.
Відлучний, -а, -е. Отдѣленный, отдѣлившійся. Новомоск. у.
Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака. Левиц. І. 16.
Запро́сини, -син, ж. мн. Приглашеніе.
Навтрю́хи нар. Бѣгомъ. Махнув в те місце навтрюхи. КС. 1882. XII. 625.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Феса, -си, ж. Феска. На голові.... турецька феса. Морд. Пл. 20.
Химерний, -а, -е. 1) Чудаковатый, причудливый, странный. Оттакий то Перебендя старий та химерний, заспіває, засміється, а на сльози зверне. Шевч. 8. Коли скінчиш ти вигадки химерні? К. Іов. 39. 2) Вздорный. Химерні слова. Шевч.
Шіпавка, -ки, ж. Зудъ, свербежъ. Ум. шіпавочка. Гн. І. 29.
Нас спонсорують: