Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля.
Дітлахи́, -хів, м. мн. = Дітваки.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Мі́шанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили.
Мурашня́, -ні, ж. соб. = мурашва. Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть.
Ряндя, -дя, с. Лохмотье, тряпье.
Свиснути, -сну, -неш, гл.
1) Свиснуть. А ну я свисну, тільки ти очи зав'яжи.
2) Брызнуть струей. Дала руку, він здавив, — тільки пучки знать; вона здавила, — кров з під нігтів свиснула.
Снітий, -а, -е. — оріх = снітяк.
Сухарчик, -ка, м. Ум. отъ сухарь.
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали.