Відвідний, -а, -е. — час. Срокъ, который можетъ быть отложенъ.
Грізни́й, -а́, -е́. Грозный, свирѣпый. Здрігнеться од його грізного голосу. Тую галеру з грізної гармати привітайте.
За́йдочка, -ки, об. ум. отъ за́йда.
Квітувати, -ту́ю, -єш, гл. Цвѣсти (о хлѣбныхъ злакахъ). Жито квітує.
Лопу́шни́к, -ка, м. 1) = лопу́х. 2) — водяний. Раст. Nymphaea alba.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату.
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Припускатися, -каюся, -єшся, сов. в. припуститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Съ жадностью что ѣсть, пить. Не припускайтесь дуже до горілки. 2) Ссылаться, сослаться. Припускаюсь на людей, то й ті скажуть, що я дітей своїх до пуття довела.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему.
Хиря, -рі, ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. годити, як хирі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. на хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. матері їх хи́ря! Ругательство.