Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Виношати, -шаю, -єш, гл. = виносити. А свекорко похожає, нагаєчку виношає.
Доква́сити, -ся. Cм. доквашувати, -ся.
Зле́пок, -пка, м. Мѣсто сбоку, которымъ одинъ хлѣбъ слипся, во время печенія, съ другимъ.
Круглянча, -чати, с. Маленькій круглый горшокъ.
Посмачити, -чу́, -чи́ш, гл. Придать вкусъ, сдѣлать вкуснѣе приправой, приправить. Нема чим картоплю посмачити.
Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роспороши́тися, -шуся, -шишся, гл.
1) Разсыпа́ться, разсыпаться.
2) Разсѣеваться, разсѣяться.
Туратися, -ра́юся, -єшся, гл. Медлить? Жеби сме ся не турали, дома нічку ночували.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Чепеля, -ляти, с. = чепелик. Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться.