Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гаїр, -ру, м. = татарак. = гав'яр.
Дзє́кало, -ла, с. Названіе бѣлорусса, по причинѣ употребленія имъ въ своей рѣчи звуковъ дзє.
Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.
Забенкетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запировать.
Ід пред. Къ. Ївга заробила в мене грошенят на байбарак ід Великодню. Г. Барв. 251.
Малолі́чний, -а, -е. Малочисленный. (Татари) що-весни по свіжій паші пускали свої загони скрізь по наших осадах, хапаючи людей необачних, або малолічних. К. Грам. 35.
Облудник, -ка, м. Лицемѣръ, притворщикъ.
Погорінець, -нця, м. = погорілець. Вх. Лем. 451.
Понапрохувати, -хую, -єш, понапрошувати, -шую, -єш, гл. Напросить; назвать, созвать. Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим. Харьк. у.
Поославлювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ославити, но многихъ.
Нас спонсорують: