Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Веселюх, -ха, м. = веселуха 3. Вх. Пч. І. 16.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Заси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. заси́дітися, -джу́ся, -дишся, гл. Засиживаться, засидѣться. Як тільки було почує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться. Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось. Левиц. І. 395.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш. Черниг. у.
Млі́йка, -ки, ж.? Ристю, кониченьки, ристю! Їдемо за користю червоною да млійкою з молодою да невісткою. Маркев. 135.
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ. Н. Вол. у.
Ноді нар. Сокращенное иноді.
Пожаданий, -а, -е. Желанный.
Скривало, -ла, с. Покрывало (намітка), которымъ покрываютъ новобрачную. Грин. III. 449.
Частиця, -ці, ж. Частица. Ум. части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку. Чуб. І. 144.
Нас спонсорують: