Заски́глити, -глю, -лиш, гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.
Згірший, -а, -е. Худшій. Не так добра, не так добра, як згіршого лиха.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Лихолі́ття, -тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. Росказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття, про лютії кари.
Лобузі́ння, -ня, с. Растенія, остающіяся отъ лѣтнихъ огороднихъ овощей. Позгрібай лобузіння на городі.
Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Стоженько, -ка, м. Ум. отъ стіг.
Хазяйливий, -а, -е. = хазяїновитий. Пани-сусіде нашу панію похваляють-величають: отто хазяйлива! Хазяйлива була вдова. Хазяйлива натура.
Штанина, -ни, ж. Одна калоша брюкъ. Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину.