Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Апте́карь, -ря, м. Аптекарь. Не здуриш аптекаря купервасом. Ком. II. № 833.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться. Желех.
Мальовни́й и мальовничий, -а, -е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Левиц. І. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231).
Перекочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перекоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Перекатываться, перекатиться. 2) О времени: переходить, перейти черезъ извѣстный моментъ. Геть-геть вже перекотилась нічка за північ. Морд. II. 14.
Підходити, -джу, -диш, сов. в. підійти, -дійду, -деш, гл. 1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м'ясо. Рудч. Ск. І. 22. 2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у. 3)під кого. Соблазнять, соблазнить кого. К. ЦН. 220. Можна під її підійти, чи ні? О. 1862. VII. 37. 4) Подниматься, подняться. Як пустили його в колодязь, то вода вгору підходить. Рудч. Ск. і. 102. Тісто підходить. 5)під мислі. Нравиться, понравиться. Хорошая дочка твоя під мислі підходить. Чуб. V. 901. 6)під ласку. Пріобрѣтать, пріобрѣсти чью любовь, благосклонность. 7) — що. О водѣ: подмывать, подмыть, течь подъ что. Де ти, барвінку, ріс, ріс, що такий красний виріс? Я в лісі при керниці, при студеній водиці; мене вода підходила, мене вона холодила. О. 1862. IV. 3. 8) — кого. Брать, взять кого хитростью. Ми тобі дамо гроші які схочеш великі, лише ти підійди єго, чим би го з світа мож згладити. Гн. І. 36. Соблазнять, соблазнить. Нечистий дух ся з'явив з первовіка і взяв підходити чоловіка. А чим підходив? грішми. Ез. V. 100. 9) підійти димом. Побывъ въ дыму, отдавать, пахнуть дымомъ. Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав. Г. Барв. 299.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ. Чуб. III. 100.
Уречи, -чу, -чеш, гл. = уректи. Желех.
Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. МПр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.
Нас спонсорують: