Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Збагнітува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Втоптать въ грязь; испортить; обезчестить. Збагнітував мою велику славу, ізняв з мене вінець мій осіянний. К. Іов. 41. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? Ну що ж з того, що ми збагнітуємо чоловіка? Ну, завдамо його в Сібір, ну, збагнітуємо його, а потім плати за його подушне, а жінка, діти... Лебед. у.
Зде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зде́ржатися, -жуся, -жи́шся, гл. Удерживаться, удержаться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 283.
Кривобедрий, -а, -е. 1) = кривоклубий. Желех. 2) О четырехугольникѣ: косоугольный. Напр. о плотѣ: когда плотъ сплавного лѣса, ударившись о что-либо и скосившись, превратится въ косоугольникъ. Черк. у.
Незнайомість, -мости, ж. 1) Незнакомство. 2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить. Ном. № 106.
Поворотко нар. Просторно, удобно поворачиваться. Не поворотко копати в вузькій криниці.
Погрюкати Cм. погрюкувати.
Пришлість, -лости, ж. Будущее, будущность. МВ. ІІІ. 126.
Ременнак, -ка, м. Ременный кнутъ. Угор.
Шкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Прихрамывать. Чуб. II. 283.
Нас спонсорують: