Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Авдито́рія, -рії, ж. Аудиторія. К. Кр. 37. Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ. Левиц. Пов. 52.
Брямчати, -мчу, -чиш, гл. = брязчати. Вх. Лем. 394.
Ворушило, -ла, с. Рычагъ. Полѣсье.
Зага́йко, -ка, м. Медлитель. Загайки, дружбоньки, загайки, загаялися в коморі. Грин. III. 439.
Кочувати, -чую, -єш, гл. 1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. К. МХ. 38. Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі. К. ХП. 18. 2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана. Шух. І. 199.
Передумати Cм. передумувати.
Розварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. розваритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Развариваться, развариться. 2) Варить много кушаньевъ? Тепер піст, — нічого по багато розварюваться. Полт. г.
Розділити, -ся. Cм. розділяти, -ся.
Ужик, -ка, м. Ум. отъ уж.
Усинобожити, -жу, -жиш, гл. = усамобожити?
Нас спонсорують: