Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Булькіт, -коту, м. Клокотаніе.
Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Замлі́лий, -а, -е. Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Левиц. Пов. 369. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. МВ. (О. 1862. І. 83). Замлілі, пригнічені душі. Мир. ХРВ. 258.
Кладка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. Макс. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Куліш. Ум. кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. Чуб.
Красивий, -а, -е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став. Мнж. 17.
Кунштовий, -а, -е. Художественный, артистическій. За стіною скрізь виглядали кунштові верхи оранжереї. Левиц. І. 217.
Панас, -са, м. Игра въ жмурки. Ив. 52. І у панаса грати стала, Енея б тільки уловить. Котл. Ен. І. 23.
Печія, -чії́, ж. Изжога. Канев. и Козел. у.у.
Прилигати, -га́ю, -єш, гл. Привязать налигачем (воловъ).
Сошечка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Нас спонсорують: