Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горійший
горілий
горілиць
горілиця
горілка
горілчаний
горільня
горільчаний
горінець
горіння
горість
горіський
горіти
горітися
горіх
горіховий
горіше
горішенько
горішечок
горішина
горішній
горішняк
горішнянин
горішок
горіще
горлай
горланка
горлань
горлати
горлатий
горлаха
горлач
горленя
горли
горлиця 1
горлиця 2
горличко
горло
горловий
горлоріз
горляк
горлянка
горн
горнець
горнешник
горниця
горно
горностай
горностайовий
горносталь
горночок
горнути
горнутися
горня
горнятко
горобей
горобейник
горобель
горобеня
горобець
горобина
горобинець
горобиний
горобинячий
горобієнько
горобка
горобчик
горобчиха
горобчичок
гороб'я
гороб'ячий
горовий
горовитий
город
город 2
городарь
городець
городин
городина 1
городина 2
городисько
городити
городитися
городище
городільник
городний
городник
городовий
городовик
городовина
городок
городонько
городочок
городський
городчик
городянин
городянка
городянський
горожа
гороїжитися
горопаха
горопашний
горорізьба
горох
горохвина
горохвиння
горохв'яний
горохв'яник
горохв'янка
горохлянка
гороховий
гороховина
горохуватий
горох'яний
горошина
горошіння
горошковатий
горошковий
горошок
горою
Вигін, -гону, м. Выгонъ, пастбище за селомъ. Край великого зеленого вигону стояла корчма. Левиц. І. 14.
Драко́н, -на, м. Драконъ. А ті були фараони, кесарі — то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, — дракони. Шевч. ІІ. 169. Дракон огнекрилатий. К. МБ. II. 137.
Колотися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) Колоться, производить уколы. Ячмінь колеться. 2) Раскалываться. Не колеться дровенят.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство. Екатер. г. Залюбовск. Слов. Д. Эварн. Въ Чигир. у. — прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ. Желех.
Напозича́ти, -чаю, -єш, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Основина, -ни, ж. Основаніе. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий. Волч. у. Він положить основину. Єв. Л. XIV. 29. На таких то основинах треба нам працювати. КХП. 135.
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Чуб. V. 549. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле. 2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі. Чуб. V. 962. 3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось. МВ. ІІ. 23. 4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива. Чуб. V. 222. 5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Ном. № 11609. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте? Мет. 444.
Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду. Н. п. (О. 1861. X. 82).
Чіт, -ту, м. Четъ, четное число. Чіт чи лишка? Кв.
Нас спонсорують: