Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горійший
горілий
горілиць
горілиця
горілка
горілчаний
горільня
горільчаний
горінець
горіння
горість
горіський
горіти
горітися
горіх
горіховий
горіше
горішенько
горішечок
горішина
горішній
горішняк
горішнянин
горішок
горіще
горлай
горланка
горлань
горлати
горлатий
горлаха
горлач
горленя
горли
горлиця 1
горлиця 2
горличко
горло
горловий
горлоріз
горляк
горлянка
горн
горнець
горнешник
горниця
горно
горностай
горностайовий
горносталь
горночок
горнути
горнутися
горня
горнятко
горобей
горобейник
горобель
горобеня
горобець
горобина
горобинець
горобиний
горобинячий
горобієнько
горобка
горобчик
горобчиха
горобчичок
гороб'я
гороб'ячий
горовий
горовитий
город
город 2
городарь
городець
городин
городина 1
городина 2
городисько
городити
городитися
городище
городільник
городний
городник
городовий
городовик
городовина
городок
городонько
городочок
городський
городчик
городянин
городянка
городянський
горожа
гороїжитися
горопаха
горопашний
горорізьба
горох
горохвина
горохвиння
горохв'яний
горохв'яник
горохв'янка
горохлянка
гороховий
гороховина
горохуватий
горох'яний
горошина
горошіння
горошковатий
горошковий
горошок
горою
Зли́день, -дня, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Скоро в злидні мене зведете, як не перестанете гулять у шинку. Канев. у. 2) = злиденний 3. Бісовий злидень за копійку труситься. Канев. у. 3) К злидню. Къ чорту. Жидівочка к злидню дметься, із бурлаченька сміється. Чуб. V. 1012. 4) Во мн. ч. Бѣдность, нищета, злосчастіе. Чуб. І. 254. К. Іов. 63. Насміхаються сусіде з наших злиднів та неволі. К. Псал. 154. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. бода́й вас злидні побили! — пожеланіе несчастья, бѣдности. Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили. Шевч. 68.
Навза́водах нар. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «На побѣду Чигиринскую», напеч. сперва у Срезневскаго («Запор. Старина»), а потомъ у Максимовича (1849). Коней день і ніч навзаводах держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. 54. Ошибочно употреблено въ такой формѣ вмѣсто навзаводи.
Намалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Написать (красками), нарисовать. Твоє біле личко да й намалювать. Чуб. гарний, як намальований. Очень красивъ. ходить було, як намальована. Очень хорошо одѣвается. МВ. ІІ. 81. 2) Изобразить картину въ словахъ. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергілій намалює. Котл. Ен. VI. 49.
Обхреститися, -щуся, -стишся, гл. Перекреститься. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Павичевий, -а, -е. Относящійся къ павлину.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Угор. Ум. пестуночка. АД. І. 65, 66.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Сироїжка, -ки, ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ном. № 13145. Ум. сироїжечка. Чуб. V. 1183.
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
Цигара, -ри, ж. Сигара. Ходить, цигари курить, мов справді він пан. Федьк.
Нас спонсорують: