Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Війтенко, -ка, м. Сынъ війтів. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка батько силував одним одну дочку?
Ласощ, -щі, ж. Употребляется болѣе во мн. ч. ласощі, -щів и -щей. Лакомство. І уже в Одесі ласощ закупав з крамом. Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін. Цурається тоді людина хліба, від ласощів одвернеться солодких.
Разочок, -чка, м. Ум. отъ разок.
Снітий, -а, -е. — оріх = снітяк.
Сябер, -бра, сябро, -ра, м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Брат братові сябер.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Убіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убілити, -лю, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила.
Цеберка, -ки, ж. Желѣзное ведро.
Чванство, -ва, с. Чванство. Вони мені аж обридли своїм чванством.