Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горійший
горілий
горілиць
горілиця
горілка
горілчаний
горільня
горільчаний
горінець
горіння
горість
горіський
горіти
горітися
горіх
горіховий
горіше
горішенько
горішечок
горішина
горішній
горішняк
горішнянин
горішок
горіще
горлай
горланка
горлань
горлати
горлатий
горлаха
горлач
горленя
горли
горлиця 1
горлиця 2
горличко
горло
горловий
горлоріз
горляк
горлянка
горн
горнець
горнешник
горниця
горно
горностай
горностайовий
горносталь
горночок
горнути
горнутися
горня
горнятко
горобей
горобейник
горобель
горобеня
горобець
горобина
горобинець
горобиний
горобинячий
горобієнько
горобка
горобчик
горобчиха
горобчичок
гороб'я
гороб'ячий
горовий
горовитий
город
город 2
городарь
городець
городин
городина 1
городина 2
городисько
городити
городитися
городище
городільник
городний
городник
городовий
городовик
городовина
городок
городонько
городочок
городський
городчик
городянин
городянка
городянський
горожа
гороїжитися
горопаха
горопашний
горорізьба
горох
горохвина
горохвиння
горохв'яний
горохв'яник
горохв'янка
горохлянка
гороховий
гороховина
горохуватий
горох'яний
горошина
горошіння
горошковатий
горошковий
горошок
горою
Безконечне нар. Безконечно.
Доїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. дої́сти, -ї́м, -їси́, -ї́сть, -їмо́, -їсте́, -їдя́ть, гл. 1) Доѣдать, доѣсть. 2) Ѣсть въ достаточномъ количествѣ, насыщаться. Чого ізмарніло твоє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала? Чуб. V. 928. Як не доїси, то й святого продаси. Ном. № 9803. На ж тобі, милий, вечеру з обідом, не доїси стравою, то намагай хлібом. Чуб. III. 127. 3) Наскучать, наскучить, досаждать, досадить. Ну та й доїда клята корова, що все втікає. Камен. у. Мені Найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син. Котл. Ен. Чи я тобі, матінко, доїла, що я в твоїй світлонці сиділа. Свад. п. Также и безлично. Виведь мене од батенька: вже мені у батенька доїло. Свад. п.
Наслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Наслушаться. Наслухаєшся вже всього. Рудч.  
Повимуштровувати, -вую, -єш, гл. 1) Обучить военнымъ пріемамъ (многихъ). 2) Вышколить (многихъ).
Провидіти, -джу, -диш, гл. Прозрѣть. ЕЗ. V. 201. Ту є на долині така керниці.... що й аби темний у ні умивсі, то би провидів. Гн. II. 203.
Проглянутися, -нуся, -нешся, гл. = проглянути 1. Заїхав у ліс, та такий густий, що й не проглянешся. Грин. І. 91.
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Розляпувати, -пую, -єш, сов. в. розляпати, -паю, -єш, гл. 1) Разбрызгивать, разбрызгать, расплескать. 2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Ткачівна, -ни, ж. Дочь ткача.
Утнути Cм. утинати.
Нас спонсорують: