Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горійший
горілий
горілиць
горілиця
горілка
горілчаний
горільня
горільчаний
горінець
горіння
горість
горіський
горіти
горітися
горіх
горіховий
горіше
горішенько
горішечок
горішина
горішній
горішняк
горішнянин
горішок
горіще
горлай
горланка
горлань
горлати
горлатий
горлаха
горлач
горленя
горли
горлиця 1
горлиця 2
горличко
горло
горловий
горлоріз
горляк
горлянка
горн
горнець
горнешник
горниця
горно
горностай
горностайовий
горносталь
горночок
горнути
горнутися
горня
горнятко
горобей
горобейник
горобель
горобеня
горобець
горобина
горобинець
горобиний
горобинячий
горобієнько
горобка
горобчик
горобчиха
горобчичок
гороб'я
гороб'ячий
горовий
горовитий
город
город 2
городарь
городець
городин
городина 1
городина 2
городисько
городити
городитися
городище
городільник
городний
городник
городовий
городовик
городовина
городок
городонько
городочок
городський
городчик
городянин
городянка
городянський
горожа
гороїжитися
горопаха
горопашний
горорізьба
горох
горохвина
горохвиння
горохв'яний
горохв'яник
горохв'янка
горохлянка
гороховий
гороховина
горохуватий
горох'яний
горошина
горошіння
горошковатий
горошковий
горошок
горою
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Зезю́льки, -льок, ж. мн. Раст. Orchis Morio. L. ЗЮЗО. І. 130.
Кремпіль, -ля, м. 1) Узявся за кремпіль добре. Ном. № 13876. 2) кремплі и пр. = крамплі и пр.
Моца́к, -ка́ и моца́ка, -ки, м. 1) Силачъ, крѣпышъ. Там парубок моцака, ніхто його не зборе. Черниг. г. 2) Крѣпкое яйцо, битокъ.
Приросити, -шу́, си́ш, гл. Слегка побрызгать. Дощ приросив землю. Черк. у.
Рибак, -ка, м. = рибалка 1. Вудка мокне, а рибак сохне. Ном. № 10451. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. рибаченько. Грин. III. 369.
Ропище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ имѣется въ землѣ нефть. Шух. I. 15.
Тачка, -ки, ж. Тачка. Фр. Пр. 119. Везуть люде тачку. Грин. 1. 38. Ум. тачечка.
Усмирити Cм. усмиряти.
Цимбрований, -а, -е. Имѣющій цимбри́ння. Цимбрована криниця. Млак. 18.
Нас спонсорують: