Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно).
2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся.
Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство.
Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
Заміша́нець, -нця, м. Малороссъ изъ окрестностей Коросно, живущій среди мазуровъ.
Невблаганий, -а, -е. Неумолимый.
Пизи, -зів, мн. Сваренные шарики изъ кислаго гречневаго тѣста, ѣдятъ съ чеснокомъ и постнымъ масломъ. Cм. пампух.
Понапиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Напиться (о многихъ). От посходились люде, понаїдались, понапивались, подякували, стали росходиться.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Роблена сметана. Кресало буде роблений магнит, а не природний. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі.
Розсолода, -ди, об. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ. Ич який розсолода!
Скупляти, -ля́ю, -єш, гл. = скуповувати. Риболовні скупляти.