Безтямність, -ности, ж.
1) Безсмысленность.
2) Несообразительность, непонятливость.
Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Надгро́бок, -бка, м. = нагробок. Вистоявши службу, Шрам ходив із своїми од одного надгробка до другого.
Ночлігувати, -гую, -єш, гл.
1) Ночевать, быть на ночлегѣ. Дико й сумно нам було в дорозі. Ще дикше й сумніше було ночлігувати.
2) Пасти ночью скотъ.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Посміхати, -ха́ю, -єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору.
Приневолити Cм. приневолювати.
Унученя, -няти, с. = унуча. Ум. унученятко.
Цилюрик, -ка, м. Цырюльникъ.