Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голокірка
голоколінець
голоколосий
гололедиця
голомовзик
голомозий
голомозина
голомозько
голоморожжя
голомороззя
голомша
голомшивий
голоправда
голопузий
голопузя
голопуп
голопупий
голопуцьок
голоп'ятий
голоруч
голос
голосина
голосити
голосіння
голосний
голосник
голосниця
голоснійшати
голоснішати
голосно
голосок
голосонько
голосочок
голостьоб
голосування
голосувати
голосуха
голота
голотеча
голотіч
голотовода
голотонька
голоцванок
голоцюцьок
голочванько
голочка
голошіння
голощік
голуб
голубаня
голубеня
голубець
голубий
голубина
голубинець
голубиний
голубинячий
голубити
голубитися
голубиця
голубів
голубінка
голубісінький
голубіти
голубка
голубкатися
голублення
голубник
голубо
голубок
голубонька
голубонько
голубоцвітовий
голубочка
голубочок
голубці
голубця
голубчик
голубчичок
голуб'я
голуб'ятник
голуб'яточко
голуб'ячий
голуза
голь
голька
гольонка
гольопа
гольтіпа
гольтіпака
гольтяй
гольтяпа
гольцем
голюк
голюра
голя I
голя II
голяк
голяка
голяр
гомбички
гомелуватий
гомзатися
гомила
гомівка
гомілка
гомін
гомінка
гомінкий
гомок
гомоніти
гомонливий
гомонуха
гомонючий
гомшити
гондоли
гонення
гонець
гони
гонивітер
Бари мн. нескл. Разсказы, болтовня. Употребл. въ выраж.: тари та бари. Тари та бари, завтра Варвари. Ном. № 19335.
Допуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Допускать, допустить. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежати — кажи прийти смерти. Ном. № 8304. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш. Ном. № 4840.
Дудло́, -ла, с. = дупло. Вх. Лем. 412.
Згаса́ння, -ня, с. Угасаніе. Щог. Сл. 6.
Ключник, -ка, м. Ключникъ.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Повичунювати, -нюю, -єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у.
Посівальник, -ка, м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года. О. 1861. XI. Св. 65.
Прошкодитися, -джуся, -дишся, гл. Провиниться. Прошкодиться в чім небудь, сором між людьми; або кари злякається, от і дасть дропака в Січ. Стор. II. 154.  
Страпатий, -а, -е. 1) Растрепанный. Волосє страпате. МУЕ. III. 55. 2) Отрепанный. Краватка така вже страпата, що чи й надінете. Могил. у.
Нас спонсорують: