Зробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обрабатывать. Ой я тобі не наймичка все поле зробляти.
Карбованець, -нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Пехай протрусить батькови карбованчики.
Картинуватий, -а, -е. Четырехугольный. карти́нуватий камінь. Камень, порѣзанный ровными плитками. Донск. Обл.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій.
Пальок, -лька, м.
1) = палець 2.
2) Cм. деркач.
Позаслужбовий, -а, -е. Внѣслужебный.
Поплодитися, -димося, -дитеся, гл. Родиться, наплодиться, виплодиться. А вони ж із чого поплодились? І вони ж із мужиків породились.
Потоваришити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлаться товарищемъ, сойтись. Яким зовсім потоваришив з о. Хведором.
Сховок, -вку, м. = схов. Лихий сховок і доброго псує.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.