Висвітити, -ся. Cм. висвічувати, -ся.
Виставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виставити, -влю, -виш, гл.
1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють.
2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками.
3) Ставить, поставить на видъ. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. — перед очі. Представлять, представить на усмотрѣніе.
4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.
Гаяти, -гаю, -єш, гл.
1) Замедлять, задерживать. Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай мене!
2) гаяти час. Терять время, медлить. Не гаймо щасної години. Побрались ми у Любчики, не гаявши часу.
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду?
Рімнина, -ни, ж. = рівнина. Рімнина яка! нема де клуню постановити. Оттам коло Маньківки рімнина, так навкруги миль на кілька видно.
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Стіпний, -а, -е. Способный. Стіпний на вигадки. І дурень стіпний кашу їсти.
Утулятися, -ляюся, -єшся, сов. в. утулитися, -люся, -лишся, гл. Вмѣщаться, вмѣститься, помѣститься. Така мала хата, що вся сем'я насилу втулилася.