Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голокірка
голоколінець
голоколосий
гололедиця
голомовзик
голомозий
голомозина
голомозько
голоморожжя
голомороззя
голомша
голомшивий
голоправда
голопузий
голопузя
голопуп
голопупий
голопуцьок
голоп'ятий
голоруч
голос
голосина
голосити
голосіння
голосний
голосник
голосниця
голоснійшати
голоснішати
голосно
голосок
голосонько
голосочок
голостьоб
голосування
голосувати
голосуха
голота
голотеча
голотіч
голотовода
голотонька
голоцванок
голоцюцьок
голочванько
голочка
голошіння
голощік
голуб
голубаня
голубеня
голубець
голубий
голубина
голубинець
голубиний
голубинячий
голубити
голубитися
голубиця
голубів
голубінка
голубісінький
голубіти
голубка
голубкатися
голублення
голубник
голубо
голубок
голубонька
голубонько
голубоцвітовий
голубочка
голубочок
голубці
голубця
голубчик
голубчичок
голуб'я
голуб'ятник
голуб'яточко
голуб'ячий
голуза
голь
голька
гольонка
гольопа
гольтіпа
гольтіпака
гольтяй
гольтяпа
гольцем
голюк
голюра
голя I
голя II
голяк
голяка
голяр
гомбички
гомелуватий
гомзатися
гомила
гомівка
гомілка
гомін
гомінка
гомінкий
гомок
гомоніти
гомонливий
гомонуха
гомонючий
гомшити
гондоли
гонення
гонець
гони
гонивітер
Ближчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ близький. Душа твоя стане через те ближча до Бога. Кв., Ум. ближченький.
Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Викравка, -ки, ж. = окрайка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Приснитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Присниться. Приснився дворяченькові предивненький сон. Чуб. V. 365.
Ржій, ржія, м. Раст. Camelina sativa. Вх. Пч. II. 37.
Селезень, -зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Мет. 49. Ум. селезник, се́лезничок. Грин. I. 104. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. Чуб. V. 307. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, — так селезень і вкипів. Мнж. 119. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ. Бирюч. у.
Уцілок нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.
Хлібчик, -ка, м. 1) Ум. отъ хліб. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 55. 3)чо́ртів. Раст. Nonnea pulla Dc. ЗЮЗО. І. 129, 177.
Нас спонсорують: