Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

греготіти
грезен
грезет
грезетовий
грек
грекиня
греміти
гремотати
грений
гренуха
грецило
грець
грецький
гречаний
гречаник
гречаниця
гречанка
гречва
грече
гречечка
гречизна
гречий
гречина
гречисько
гречище
гречка
гречківка
гречків'я
гречкосій
гречний
гречність
гречух
гречушка
гриб
грибно
грибовище
грибок
грибочок
грива
гривак
гривань
гривастий
гриватий
гривач
гривеник
гривенний
гривенька
гривий
гривина
гривиця
гривичка
гривка
гривкастий
гривко
гривнок
гривня
гривонька
гривочка
грида
гридка
грижа
грижпан
гриз
гриза
гризанина
гризачка
гризище
гризня
гризота
гризти
гризтися
гризун
гризучка
гризь! I
гризь II
гризюка
гримати
гриматися
гримнути
гримотати
гримотіти
гринджоли
грип
грипа
грипеня
грипик
грисяк
грицарня
грицик
грицки
грище
гріб
грібнути
грідушки
грізд
грізен
грізний
грізно
грізьба
гріло
грім
грімак
грімання
грімати
грімач
грімій
грімкий
грімко
грімний
грімниця
грімно
грімнути
грімотати
грімотня
грімучий
грінка
грінчити
грісвиця
гріти
грітися
Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Бумкати, -каю, -єш, гл. Извлекать басовые, густые звуки (на струнномъ инструментѣ).
Казанина, -ни, м. Одинъ котелъ, плоховатый котелъ.
Кипіння, -ня, с. Кипѣніе. Дещо.
Китяг, -гу и ки́тях, -ху, м. 1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Левиц. Пов. 192. Вишні так і висять китяхами. Харьк. г. 2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло. Левиц. І. 515. 3) Метелка проса. Мнж. 184.
Латинник, -ка, м. 1) Латынистъ. 2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо. К. ПС. 99.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125. Cм. недосвідченість.
Підкріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підкріпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай, діду, старче божий, підкрепись вареним. К. Досв. 37.
Редута, -ти, ж. Редутъ. Збіглось десятків пять гетьманських козаків на Кручену редуту. ЗОЮР. І. 267. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою. Щог. Сл. 9.
Трибун, -на, м. 1) Трибунъ. 2) Одинъ изъ надзирателей за учениками (въ старыхъ малорусскихъ школахъ). Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68.
Нас спонсорують: