Гу́цати, -цаю, -єш, гл. Подкидывать на рукахъ дитя.
Заї́здити, -джу́, -ди́ш, сов. в. заї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Заѣзжать, заѣхать. Заїхав на чужину. Їхав козак із війни, та заїхав до вдови. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. 2) Успѣвать, успѣть доѣхать. Ми ще засвітла заїдемо у Горовицю.
Кварцяний, -а, -е. О войскѣ, солдатѣ: содержащійся на четвертую часть доходовъ съ королевскихъ имѣній старой Польши. Біля замку стояли курені на три тисячі кварцяного війська.
Кублитися, -люся, -лишся, гл. Гнѣздиться, вырывать въ землѣ ямку для гнѣзда. Бабина куриця на моїм подвіррі кублиться. Ви мислите: де дівся дім тиранський? Де той намет, що кублилися, ледачі?
Намня́ти гл. = нам'яти.
Нарива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нарва́тися, -вуся, -вешся, гл. Набрасываться, наброситься на ѣду, съ жадностью ѣсть. Літо, зробилось вдень жарко. Отара цілий день на тирлі недалеко води... Сонце на захід; отара наривається на пашу.
Отяжити, -жаю, -єш, сов. в. отяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, отяготить.
Радощ, -щі чаще во мн. ч. радощі, -щів. Радость. Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ — зелений жупан, другую радощ — золотий пояс, третюю радощ — боброву шапку. Аж три пари на радощах кумів назбірали.
Регітно нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче.
Шапурка, -ки, ж. Плюска орѣха.