Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Шабельки гартують. Бідуючи, серце собі гартували.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы.
Квічення, -ня, с. = клечання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з під землі.
Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ.
Обзолотити, -лочу, -тиш, гл.
1) Озолотить. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки.
2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила?
Посередині нар. Посреди. А щоб мене до вечора посередині хати побачила. Роздерлась завіса церковня посередині.
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. 2) Ржать.
Сестрики, -ків, мн. Раст. Melampyrum nemorosum L.
Сизик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ.