Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

греготіти
грезен
грезет
грезетовий
грек
грекиня
греміти
гремотати
грений
гренуха
грецило
грець
грецький
гречаний
гречаник
гречаниця
гречанка
гречва
грече
гречечка
гречизна
гречий
гречина
гречисько
гречище
гречка
гречківка
гречків'я
гречкосій
гречний
гречність
гречух
гречушка
гриб
грибно
грибовище
грибок
грибочок
грива
гривак
гривань
гривастий
гриватий
гривач
гривеник
гривенний
гривенька
гривий
гривина
гривиця
гривичка
гривка
гривкастий
гривко
гривнок
гривня
гривонька
гривочка
грида
гридка
грижа
грижпан
гриз
гриза
гризанина
гризачка
гризище
гризня
гризота
гризти
гризтися
гризун
гризучка
гризь! I
гризь II
гризюка
гримати
гриматися
гримнути
гримотати
гримотіти
гринджоли
грип
грипа
грипеня
грипик
грисяк
грицарня
грицик
грицки
грище
гріб
грібнути
грідушки
грізд
грізен
грізний
грізно
грізьба
гріло
грім
грімак
грімання
грімати
грімач
грімій
грімкий
грімко
грімний
грімниця
грімно
грімнути
грімотати
грімотня
грімучий
грінка
грінчити
грісвиця
гріти
грітися
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный. Уман. IV. 120.
Гучні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.
Злякати, -ка́ю, -єш, гл. Испугать. Не вір, то звір, хоч не вкусе, то зляка. Ном. № 4309. Запитала вона зляканим голосом. Мир. ХРВ. 17.
Лупе́ха, -хи, ж. = злупок. Вас. 163.
Нагру́дник, -ка, м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ. Черниг. г.
Окаянниця, -ці, ж. Окаянная. Насупроти сих окаянниць квартал був цілий волоцюг. Котл. Ен.
Підхилити, -ся. Cм. підхиляти, -ся.
Пойменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать. Росказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх. МВ. (О. 1862. І. 77).
Судинє, -ня, с. соб. Деревянная посуда, сундукъ, прядильные инструменты и пр. — все вмѣстѣ. Шух. І. 106.
Хрящик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрящ. 2) Порода грибовъ. Помагай-бі, гаєчку, дай гриба і бабочку, сироїжку з діжку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця. Ном., стр. 282, № 340.
Нас спонсорують: