Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Зрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. зроди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ти учора ізвечора дитя зродила.
2) Родить, уродить. Як будуть сестро... ягоди зрожати. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем.
Курвій 2, -вія, м. = курваль.
Осатанити, -ню́, -ниш, гл. Разозлить, взбѣсить. Махнула швидко до Троянців, щоб сих латинських постоянців по свойому осатанить.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Скупляти, -ля́ю, -єш, гл. = скуповувати. Риболовні скупляти.
Спідневідити, -джу, -диш, гл. Обмануть, обнадежить я не исполнить. Поступилися прийти на роботу, а далі й нема й спідневідили мене.
Шамотатися, -таюся, -таєшся, гл. Шевелиться, возиться, рваться. Як його надушить, то мало не згинув. Що він ся шамотав, не міг з себе зсадити.