Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

греготіти
грезен
грезет
грезетовий
грек
грекиня
греміти
гремотати
грений
гренуха
грецило
грець
грецький
гречаний
гречаник
гречаниця
гречанка
гречва
грече
гречечка
гречизна
гречий
гречина
гречисько
гречище
гречка
гречківка
гречків'я
гречкосій
гречний
гречність
гречух
гречушка
гриб
грибно
грибовище
грибок
грибочок
грива
гривак
гривань
гривастий
гриватий
гривач
гривеник
гривенний
гривенька
гривий
гривина
гривиця
гривичка
гривка
гривкастий
гривко
гривнок
гривня
гривонька
гривочка
грида
гридка
грижа
грижпан
гриз
гриза
гризанина
гризачка
гризище
гризня
гризота
гризти
гризтися
гризун
гризучка
гризь! I
гризь II
гризюка
гримати
гриматися
гримнути
гримотати
гримотіти
гринджоли
грип
грипа
грипеня
грипик
грисяк
грицарня
грицик
грицки
грище
гріб
грібнути
грідушки
грізд
грізен
грізний
грізно
грізьба
гріло
грім
грімак
грімання
грімати
грімач
грімій
грімкий
грімко
грімний
грімниця
грімно
грімнути
грімотати
грімотня
грімучий
грінка
грінчити
грісвиця
гріти
грітися
Бекеша, -ші, ж. Родъ верхней одежды: крытая сукномъ овчинная шуба съ таліей. Гол. Од. 17, 51. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу. Рудч. Ск. І. 209. Ходив.... у плисових чорних штанях і в голубій бекеші. О. 1861. X. 33. Ум. бекешка, бекешечка.
Де́нно нар. Днемъ. Били турка денно, нічно. Мет. 429.
Затума́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. затума́ни́тися, -нюся, -нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Чуб. V. 997. Зійди, хто світ видав, на горн ті величні, що по-над хмарами затуманились. К. МХ. 32.
Мусульма́нка, -ки, ж. Мусульманка.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Проханий, -а, -е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. 2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Ном. № 11896. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь. Харьк. 3)обід, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Не великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих. Мир. ХРВ. 109.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Рубок, -бка, м. 1) Тонкое полотно. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкі вибірає та кроїть та приміряє на панночку. МВ. (О. 1862. III. 39). Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176. 2) Тонкій перкалевый или батистовый платокъ. Гол. Од. 27. Гол. III. 303. Шовковий пояс крижі покрив, тонкий рубок на всю голову. Чуб. III. 403. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64. Ум. рубо́чок, рубонько. Гол. IV. 441. Один рубонько — голову завивати, другий рубонько — дитятко повивати. Гол. II. 596.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.
Нас спонсорують: