Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

градки

Градки́, -до́к, ж. мн. Ограда вокругъ церкви. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДКИ"
Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Ду́ло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Коминотрус, -са, м. Трубочистъ. Полтавск. г.
Незвиклий, -а, -е. Непривыкшій.
Побічній, -я, -є. 1) Боковой. 2) Посторонній. Побічня служба. Левиц. Пов. 52.
Похмеляти, -ляю, -єш, сов. в. похмели́ти, -лю, -лиш, гл. Опохмѣлять, опохмѣлить. Весь деньочок головоньку похмеляла. Грин. ІІІ. 325.
Розвезти Cм. розвозити.
Ухитруватися, -руюся, -єшся, гл. Ухитриться. Дякуй своїй матері, що так мудро вхитрувалася. Драг. 225.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАДКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.