Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

градки

Градки́, -до́к, ж. мн. Ограда вокругъ церкви. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДКИ"
Глевко нар. Ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Ном. № 2131. Їж, Левко, хоч і глевко. Ном. 12002.
Годиняр, -ра, м. = годинарь. Вх. Лем. 404.
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Нерода, -ди, ж. Бездѣтная женщина. Мнж. 140.
Осениця, -ці, ж. Осень. Коби борзо до осени, та й до осениці. Гол. IV. 465.
Переламати, -ма́ю, -єш, гл. Переломать многіе предметы одинъ за другимъ.
Помазкатися, -каюся, -єшся, гл. = з ким. Войти съ кѣмъ въ дружбу, заладить съ кѣмъ. Помазкався з старшиною, та й робе, що хоче. Волч. у.
Потилишник, -ка, м. 1) Подзатыльникъ. Геть, пріч, вбірайтесь відсіль к чорту, я вам потилишника дам. Котл. Ен. III. 36. поти́лишниками нагодувати. Надавать подзатыльниковъ. Ном. № 3855. 2) = крижівниця. Полт. г.
Смертобойці, -ців, м. мн. Насмѣшливое названіе башмаковъ изъ цѣльной кожи (названы такъ, вѣроятно, потому, что въ нихъ легко падать). Сумск. у.
Цьонь! меж. 1) Призывъ для лошадей. Желех. 2) Призывъ для свиней. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАДКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.