Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
Верстак, -ка, м. Ровесникъ. Шух. І. 32.
Відмолювати, -люю, -єш, сов. в. відмолити, -лю, -диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Стор. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина). Рудч. Ск. II. 115.
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Єзуї́тство, -ва, с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124.
Запере́джуватися, -джуюся, -єшся, гл. Надѣвать передникъ? «Жінки завиваються в намітки, а въ платкѣ срамъ вийти межи люди; запереджуються большими платками, складывая ихъ по діагонали въ треугольникъ». О. 1861. XI. Свидн. 27.
Накри́тка, -ки, ж. = покритка. Честь тоді святилась дуже: накриток карали. Мкр. Н. 35.
Паства, -ви, ж. Пастьба. Волів прижене з пастви. Харьк. у.
Переплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Перестать плакать. Переплакала вже дитина, затихла. 2) Проплакать. Чи знаєш ти, що я переплакала? МВ. (О. 1862. І. 87). 3) Выплакаться. Переплакала б, перемучилася б раз та й забула. Левиц. І. 39. Побий мене, миленький, уночі, то я переплачу, білу постіль стелючи. Н. п. (Г. Барв. 290). 4) — що. Плачемъ избавиться отъ чего. А може лихо переплачу. Шевч. 380. 5)ноги. Превзойти плачемъ.
Сторгувати, -гую, -єш, гл. Сторговать. Грин. ІІІ. 325. Ой і там дівчина пшоно продавала, вона ж мені, молодому, люльку сторгувала. Чуб. V. 1179.
Телехнути, -ну, -неш, гл. = телепнути 1. Коли б хто не телехнув із-за вугла по голові. Новомоск. у.
Нас спонсорують: