Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
Біднитися, -нюся, -нишся, гл. Прикидываться бѣднымъ. Та вони зовсім не такі! вони тільки бідняться, а в їх грошей до чорта! Полт.
Гиронька, -ки, ж. Ум. отъ гиря.
Доде́ржування, -ня, с. Соблюденіе.
Заплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запливти́, -ву́, -ве́ш, гл. Заплывать, заплыть. Де ж ти водою, доле, запливла? Чуб. V. 504.
Пособа, -би, ж. Помощь. Пособу дав братові. Харьк. г.
Проносити, -шу, -сиш, сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл. 1) Проносить, пронести. Рудч. Ск. І. 69. 2) Слабить, прослабить.
Сухівря, -рі, ж. Сухомятка. У нас і обідати нема чого до пуття зварити: усе сухівря, — хліб святий з водою. Волч. у.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
Чайка, -ки, ж. 1) Птица: пигалица, чибисъ, Vanellus cristatus. Большая Энциклопедія, XV. 153. Вибірається, як чайка за море. Ном. № 10964. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Рудч. Чп. 88. 2) Родъ запорожской лодки. Тільки три чайки, слава Богу, отамана курінного, сироти Степана молодого сине море не втопило. Шевч. 255. Ум. чаєчка. Чуб. V. 763. Замигтіло щось оддалік, ніби чорна чаєчка. МВ. І. 141.
Шовковий, -а, -е. 1) Шелковый. Шовкова плахта не к будню, а к святу. Ном. 2) шовко́ва трава. Раст.: a) Stipa pennata L. ЗЮЗО. I. 138. б) Phalaris arundinacca L. Var picta. ЗЮЗО. I. 131. Ум. шовковенький. Зав'яжи мені головоньку, бо то мені болить дуже, хусткою біленькою, біленькою да шовковенькою. Чуб. V. 87.
Нас спонсорують: