Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
Бариляка, -ки, ж. Ув. отъ барило.
Гнівно нар. 1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його. 2) Обидно, непріятно. Драг. 223. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Харьк. Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько. Грин. ІІІ. 551.
Доте́рпіти Cм. дотерплювати.
Зґедзатися, зґе́дзкатися, -аюся, -єшся и зґе́дзитися, -джуся, -дзишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Гляди ж, Наталко, не зґедзайся, як старости прийдуть. Котл. Н. П. 377. Жінка твоя зґедзкалась. Левиц. І. 366. О, вже зґедзився! Камен. у.
Непроха, -хи, об. Не просящій. Ном. № 1357.
Привалок, -лку, м. Неподвижная скамья, придѣлываемая къ лежанкѣ. МУЕ. I. 89. (Черниг.).
Прокручувати, -чую, -єш, сов. в. прокрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Просверлить. Взяла його, сховала до скрині і прокрутила маленьку дірочку, щоб дух пускати. Чуб. II. 9.
Сполитися, -лю́ся, -лишся, гл. = сполятися. Ми з ним не сполимось. Н. Вол. у. (Лобод.).
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.
Ціва, -ви, ж. 1) Цѣвка въ шестернѣ. Черниг. у. Мик. 481. 2) Шпулька для наматыванія нитокъ. МУЕ. III. 14, 15.