Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать. Желех.
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Загуса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, сгуститься. Насипала багато води, а мало борошна, та мішала, мішала, а воно не загуса. Грин. II. 164. Як загусне глина, тоді не зробиш горщика. Канев. у. На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне. Н. Вол. у.
Знебути, -буду, -деш, гл. Лишиться, потерять. Я свою силу знебув. Н. Вол. у.
Радут, -та, м. = редута. Од річки Орелі, аж по р. Кінку були побудовані радути. Стор. II. 162.
Терпко нар. Терпко. Ум. терпке́нько.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Чапуга, -ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. Cм. чаполоть.
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.
Нас спонсорують: