Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
Вищебетати, -чу, -чеш, гл. Выболтать, высказать неосторожно.
Живло́, -ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Мир. ХРВ. Усе живло тремтіло його духу. Мир. ХРВ. 359.
Знегіддя, -дя, с. Невзгоды, тяжелое время. Тяжко, тяжко мені з дому тебе одправляти, а ще тяжче біля себе в знегідді держати. Макс. (1849). 7.
Йоломка, -ки, ж. = наголовок. Гол. Од. 57.
Львов'я́нка, -ки, ж. Львовянка, жительница Львова. Желех.
Мазе́пин, -на, -не., м. Принадлежащій мазеп'ѣ. Ном. № 3570.
Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Позамовкати, -каємо, -єте, гл. Замолкнуть (о многихъ).
Роспад, -ду, м. Распаденіе.
Нас спонсорують: