Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
Бакир 1
Бахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Прелюбодѣйствовать. З другими бахурують, свої ж жінки нехай горюють. Котл. Ен. II. 28.
Підшивайло, -ла, м. Подлипайло. То підшивайло — підлижеться.
Підшкурний, -а, -е. Подкожный.
Подриґувати, -ґую, -єш, гл. Дергать судорожно ногами. Вх. Зн. 51.
Приквоктувати, -тую, -єш, гл. Сопровождать что-либо кудахтаньемъ. Поставили на покуть кутю з узваром. Грицько приквоктував, щоб неслись кури і дитинку вчив, держучи на руках. Г. Барв. 165.
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Прутивус, -са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять. Мнж. 43.
Хробак, -ка, м. 1) = робак. Трахвилося хробаку раз на віку влізти в моркву. Ном. № 2611. 2)білий = бедрак. Вх. Лем. 392. 3)жиді́вський. Насѣк. Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 238. Ум. хробачо́к.
Чортячий, -а, -е. Чертовскій. Чортяча старшина. Стор. МПр. 42. Чортячий, огонь. Кв.
Нас спонсорують: