Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
Біловусий, -а, -е. Съ бѣлыми, свѣтлыми усами. Ум. біловусенький.
Горі́знач нар. Лежа на спинѣ. Черк. у.
Громадя́нський, -а, -е. Общественный. Рудч. Ск. I. 26. Громадянське життя. К. Кр. 35. К XII. 135. Мусиш з пана чоловіком громадянським статись. К. XII. 69. Не тільки що народньої, а нема в нас і громадянської гордощі. О. 1862. IX 28. Наші пани, що повстали на Вкраїні з нових народним дуків, дбали про те, як би рідну мову підняти до.... громадянської поваги. К. XII. 121.
Закнявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = занявчати. Св. Л. 222.
Кольокатор, -ра ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий. Ном. № 1174.
Парогач, -ча, м. = олень. Вх. Пч. II. 6.
Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Познущатися, -щаюся, -єшся, гл. Поиздѣваться.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Човпти, -пу́, -пе́ш, гл. 1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного. Ном. № 6217. 2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Чуб. II. 538. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ. Левиц. Пов. 77. 3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом. Драг. 179.
Нас спонсорують: