Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Коїти, -ко́ю, -їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. К. ЧР. 75. Лихо коїти. Ном. № 2874.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі. Зміев. у.
Обичайний, -а, -е. Обыкновенный. МВ. ІІІ. 124. Вх. Уг. 254.. Cм. звичайний.
Переверт, -ту, м. 1) Переворота. 2) піти в переверти. Начать кувыркаться. Сміх не реготи, пішла баба в переверти. Ном. № 12678. 3) на переверт пішло́ діло. Пошло наоборотъ. Рк. Левиц.
Підсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. підсипатися, -плюся, -лешся, гл. Подольщаться, подольститься, заискивать, разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Уже мене давно не любиш, а тілько п'яний і голубиш, одсунься геть, не підсипайсь! Котл. Ен. VI. 36. Ой до мене губерець підсипавсь і любови добивавсь, добивавсь. Котл. Мч. 475.
Порізати, -жу, -жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.
Розшугакати, -каю, -єш, гл. Широко распахнуть. На що це ти так розшугакала двері,-не влізеш, чи що? І такечки холодно. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Нас спонсорують: