Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

градобоїця

Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДОБОЇЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДОБОЇЦЯ"
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.
Лаврик, -ка, м. = равлик. Желех.
Мущи́рний, -а, -е. Мортирный.
Половити, -влю, -виш, гл. Сметывать, сшивать на живую нитку. Шух. І. 153.
Пообнімати, -ма́ю, -єш, гл. Обнять (многихъ).
Сірнишниця, -ці, ж. Спичечница. Лохв. у.
Торок I, -ку, м. 1) Кромка. Гол. Од. 21. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. Чуб. IV. 96. Вас. 167. Шух. І. 259. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Гол. Од. 77. Шух. І. 124, 132. Білі рушники — шовкові тороки. Н. п. Камен. у. Ум. торочок.
Ченчух, -ха, м. Родъ растенія. У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві. Рк. Макс.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАДОБОЇЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.