Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

градобоїця

Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДОБОЇЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАДОБОЇЦЯ"
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Дри́сля, -лі, ж. 1) Поносъ. Закр. 2) раст. см. пшінька. Лебед. у.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
На́кожні, -нів, мн. Кожаныя рукавицы.
Незчисленно нар. Незчисленно.
Острішковий, -а, -е. Относящійся къ острішку. Волч. у.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. III. 75. В гаю все покотом лежало. Шевч. 334.
Прикоськати, -ка́ю, -єш, гл. Усмирить, умиротворить.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.
Тутечка, тутечки, нар. Ум. отъ тут.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАДОБОЇЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.