Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галочка
галу-балу
галуза
галуззя
галузитися
галузка
галузонька
галузь
галун
галунина
галунити
галунка
галуновий
галунчик
галух
галуха
галушечка
галушище
галушка
галушник
галущанка
галь
гальва
гальма
гальміз
гальмо
гальмування
гальмувати
гальовина
гальонка
галювання
галювати
галябарда
галява
галявна
галяпа
галяр
галяра
гам!
гам
гамазей
гамазин
гамазій
гамала
гамалик
гамаликуватий
гаман I
гаман II
гаманець
гаманище
гамановий I
гамановий II
гаманчик
гаманяка
гамарня
гамарство
гамарський
гамати
гамба
гамбарня
гамела
гамера
гамерицький
гамза
гамів
гамір
гамірка
гамірний
гамкання
гамкати
гамкнути
гаморити
гамрити
гамсел
гамселити
гамування
гамувати
гамуватися
гамуз
гамула
гамулець
гана
ганде
гандевери
гандель
ганджа
ганджар
гандзя
гандри бити
ганеба
ганебне
ганебний
ганебність
ганебно
ганетьба
ганжа
ганиба
ганиж
ганити
ганібний
ганок
ганус
ганусівка
ганусковий
ганути
ганца
ганчариха
ганчарище
ганчарний
ганчарня
ганчаровий
ганчарство
ганчарський
ганчарь
ганчарювати
ганчірина
ганчірка
ганчірник
ганчірочка
ганчірря
Бомба, -би, ж. 1) Бомба, ядро. Ой летить бомба з московського поля та посеред Січі впала. ЗОЮР. II. 256. 2) Дѣтск. церковь. Вх. Лем. 393.
Дослужи́ти, -ся. Cм. дослужувати, -ся.
Йоломчик, -ка, м. Мерлушковая шапка съ нѣсколько заостреннымъ верхомъ, загибаемымъ внутрь. Вас. 156.
Обтяжний, -а, -е. Тяжелый, довольно тяжелый. Вх. Уг. 225.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. О. 1862. IX. 62. Kolb. І. 65. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик. ЕЗ. 5. 150.
Ребро, -ра, с. 1) Ребро. Худий, аж ребра світяться. Ном. № 8551. 2) Бокъ горы, обрыва, скалы. Шух. I. 14. Яри гайові меж невисокими, та крутими горами та шпилями, меж дубовими та грабовими гаями, що роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір та шпилів. Левиц. І. 203. 3) Каждая изъ двухъ боковыхъ дощечекъ терлиці. Шух. І. 147. 4)бо́же. Раст. Convallaria multiflora. Лв. 97. Cм. кукурічка. Ум. реберце, реберечко. Чуб. V. 662. Повернися бочком..., ще й реберечком. Мил. 103.
Роспитися Cм. роспиватися.
Стоптувати, -тую, -єш, сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стаптывать, стоптать. Г. Барв. 516. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Ном. Черевички я стоптала. Щог. В. 44) 2) Топтать, потоптать. Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав. Н. п.
Тарануха, -хи, ж. = тараня. Зміев. у.
Цізю-на! меж. Призывъ для коровы. Вх. Лем. 474. Вх. Уг. 250.
Нас спонсорують: