Набува́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Не довго я у свого батечка набувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. 3) Въ : Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться, — т. е. долго ожидать, пока обѣщанное сдѣлается. 4) Пить, напиться (водки).
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. 3) — голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Прийде ще з туги головою наложити. Хто ворожить, той душею наложить.
Нало́пом нар. Нахально. Налопом увійшли у хату.
Напіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Я не знаю, чи багато напікати (пасок). 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ.
Перешукувати, -кую, -єш, сов. в. перешука́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Переискивать, переискать наново.
2) Искать, разыскивать, переискивать, переискать. Перешукає, що єсть у возах.
Рипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто отворять дверь. Сиди в хаті, не рипайся.
Самопаски, самопасно, самопасом, нар. = самопас.
Сніговиця, -ці, ж. Мятель.
Соловиний, -а, -е. = солов'їний.