Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галочка
галу-балу
галуза
галуззя
галузитися
галузка
галузонька
галузь
галун
галунина
галунити
галунка
галуновий
галунчик
галух
галуха
галушечка
галушище
галушка
галушник
галущанка
галь
гальва
гальма
гальміз
гальмо
гальмування
гальмувати
гальовина
гальонка
галювання
галювати
галябарда
галява
галявна
галяпа
галяр
галяра
гам
гам!
гамазей
гамазин
гамазій
гамала
гамалик
гамаликуватий
гаман I
гаман II
гаманець
гаманище
гамановий I
гамановий II
гаманчик
гаманяка
гамарня
гамарство
гамарський
гамати
гамба
гамбарня
гамела
гамера
гамерицький
гамза
гамів
гамір
гамірка
гамірний
гамкання
гамкати
гамкнути
гаморити
гамрити
гамсел
гамселити
гамування
гамувати
гамуватися
гамуз
гамула
гамулець
гана
ганде
гандевери
гандель
ганджа
ганджар
гандзя
гандри бити
ганеба
ганебне
ганебний
ганебність
ганебно
ганетьба
ганжа
ганиба
ганиж
ганити
ганібний
ганок
ганус
ганусівка
ганусковий
ганути
ганца
ганчариха
ганчарище
ганчарний
ганчарня
ганчаровий
ганчарство
ганчарський
ганчарь
ганчарювати
ганчірина
ганчірка
ганчірник
ганчірочка
ганчірря
За́стувати, -тую, -єш, гл. Заслонять свѣтъ, застить. Ном. № 12740.
Котига, -ги, ж. Телѣга, на которой возять необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Левч. Мали вони ще при отарах і котигу... возили харчі, воду і дрова. Стор. II. 182.
Лопухува́тий, -а, -е. Имѣющій нѣкоторое сходство съ репейникомъ, широколистый. Гречка сей рік удалася лопухувата. Лебед. у.
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. Н. п. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. Волч. у. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Рудч. Чп. 251. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! Рудч. Чп. 97. У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. К. Дз. 12. наривати бики. Запрягать воловъ. Вх. Зн. 40.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу. К. ЦН. 159.
Попримушувати, -шую, -єш, гл. Принудить (многихъ).
Постерігати, -га́ю, -єш, сов. в. постерегти, -режу, -же́ш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Петро й постеріг, хто се такий і почав придивлятись, що там за Бруховецький. К. ЧР. 261. Ми на йому нічого не постерегли, ніякого познаку. Н. Вол. у. Постеріг лопатки в горосі. Ном. № 4331. Постеріг старий, що він тяжко согрішив. Грин. II. 154. 2) Прослѣживать, прослѣдить. Я й стала постерегати: як він із хати, то й я до неї. Г. Барв. 109. Де то він ходить, ніколи з нами не буває в компанії, — треба його постерегти. Рудч. Ск. І. 78.
Припадок, -дку, м. Случай. Чуб. V. 476. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Гн. І. 38. Як совітуєш в таковом моїм припадці? Котл. Н. П. 352.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. І. 99.
Спарний, -а, -е. Душный. Желех.
Нас спонсорують: