Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галочка
галу-балу
галуза
галуззя
галузитися
галузка
галузонька
галузь
галун
галунина
галунити
галунка
галуновий
галунчик
галух
галуха
галушечка
галушище
галушка
галушник
галущанка
галь
гальва
гальма
гальміз
гальмо
гальмування
гальмувати
гальовина
гальонка
галювання
галювати
галябарда
галява
галявна
галяпа
галяр
галяра
гам
гам!
гамазей
гамазин
гамазій
гамала
гамалик
гамаликуватий
гаман I
гаман II
гаманець
гаманище
гамановий I
гамановий II
гаманчик
гаманяка
гамарня
гамарство
гамарський
гамати
гамба
гамбарня
гамела
гамера
гамерицький
гамза
гамів
гамір
гамірка
гамірний
гамкання
гамкати
гамкнути
гаморити
гамрити
гамсел
гамселити
гамування
гамувати
гамуватися
гамуз
гамула
гамулець
гана
ганде
гандевери
гандель
ганджа
ганджар
гандзя
гандри бити
ганеба
ганебне
ганебний
ганебність
ганебно
ганетьба
ганжа
ганиба
ганиж
ганити
ганібний
ганок
ганус
ганусівка
ганусковий
ганути
ганца
ганчариха
ганчарище
ганчарний
ганчарня
ганчаровий
ганчарство
ганчарський
ганчарь
ганчарювати
ганчірина
ганчірка
ганчірник
ганчірочка
ганчірря
Вишкварка, -ки, ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. за масляні вишкварки не помирились, — т. е. изъ за пустяка поссорились. Ном. № 3513.
Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда. Екатериносл.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
Помірок II, -рку, м. Пріусадебная ежегодно засѣваемая земля. Козел. у. На лумельському помірку стояла береза в барвінку. Мет. 183.
Попонеділкувати, -кую, -єш, гл. Попоститься. Іди, небого, не журися, попонеділкуй, помолися. Котл. Ен. І. 14.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл. 1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває. Мет. 446. 2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Борз. у. Думаю потягти свою кожушку черкасином. Черниг. у. 3) Ударять, ударить (кого). Мир. ХРВ. 9. Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав. Котл. Ен. II. 19. 4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. ЕЗ. V. 97. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. ЕЗ. V. 96. Cм. потягти.
Припроха, -хи, ж. Припрашиванье. В гостях усього було, а припрохи ні трохи. Чуб. І. 254.
Проїзд, -ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. Стор. Н. 167. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь. Н. Вол. у.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Цвікований, -а, -е. Ученый. Цвікований, та не дрюкований. Грин. II. 308.. Cм. также варіантъ: Учений, та не дрюкований. Чуб. І. 249.
Нас спонсорують: