Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребінниця

Гребі́нниця, -ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБІННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБІННИЦЯ"
Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. Рудч. Ск. І. 12L.
Го́ренько, -ка, с. Ум. отъ горе.
Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Золотоверхий, -а, -е. Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246.
Кішниця, -ці, ж. Сѣнокосное мѣсто въ полонинах, огороженное; тамъ складывается сѣно въ стоги и тамъ-же находится лѣтнее жилище для приходящихъ туда рабочихъ, съ сараями для овецъ. Шух. І. 168, 189.
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Опанчина, -ни, ж. Епанча, плохая епанча. Опанчина рогожовая, поясина хмельовая. Мет. 377.
Ряцькувати, -ку́ю, -єш, гл. = рачкувати. Угор.
Струпувато нар. = струпко. Воно як би замерзло все да не струпувато, до було б слизько.
Хвабрикант, -та, м. Фабрикантъ. О. 1861. IX. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБІННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.