Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко.
Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно.
Дого́да, -ди, ж. 1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. 2) Удобство, довольство.
Закря́кати, -чу, -чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Куди нар. Куда. Нема куди прихилиться. Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. хоч куди. Куда угодно. куди видно втікає. Убѣгаетъ безъ оглядки. куди далі. Чѣмъ дальше. Чоловік мій куди далі, то все хмурнійший ходить. куди тобі! Сокращено изъ куди тобі до його, до того, т. е. первоначально: гдѣ ужъ тебѣ! далеко тебѣ до!... Теперь куди тобі употребляется, чтобы подчеркнуть значительность чего-либо: такий великий виріс, що куди тобі! Пригодилось мені і куди тобі! Чаще употребляется въ цѣломъ рядѣ ироническихъ выраженій. Куди тобі, який великорозумний! Так запишалась, що куди тобі!
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Казала б, та уста не мовлять. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. З великого жалю, я слова не мовлю.
Напога́нити Cм. напоганювати.
Перетин, -ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині.
Посвітач, -ча, м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной.
Скарбець, -бця, м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима.