Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдамачити
гайдамаччина
гайдамашок
гайдамащина
гайдарик
гайдарка
гайдарь
гайдати
гайдачок
гайдей
гайдук
гайдуцький
гайдучище
гайдучок
гайка
гайкати
гаймін
гайнарь
гайний
гайник
гайнів
гайно
гайно 2
гайнування
гайнувати
гайнути
гайняний
гайовий
гайовий 2
гайовик
гайок
гайочок
гайсання
гайсати
гайстер
гайстра
гайструк
гайта
гайта!
гайтан
гайтара
гайти
гайтина
гайтів
гайтове
гайтта!
гайтування
гайтувати
гайтусь
гак
гакало
гакання
гакарь
гакати
гаківниця
гакнути
гакс
гакуватий
гал
гала
галабурда
галабурдник
галабута
галаган
галагівка
галаджійка
галаджовий
галадун
галадущик
галай
галайда
галайкати
галайко
галайкотати
галайкотіти
галайкуватий
галайстра
галакати
галамбець
галамбувати
галанка
галанський
галанці
галанчатий
галапуп
галас
галасайко
галасати
галасливий
галасливість
галасний
галаснути
галасове зіллє
галасування
галасувати
галасуватий
галатин
галахура
галаюватий
галдамаш
га-ле!
галеня
галера
галерний
галець
галити
галитися
галицький
галиця
галич
галичанин
галичанка
галичина
галівник
галка
галман
галманка
гало
галон
галонька
Баляндрасник, -ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128.
Бийстрик, -ка, м. Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Кіев.
Вибіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ви́братися, -беруся, -решся, гл. 1) Собираться, собраться (въ дорогу), выѣзжать, выѣхать, выбраться, отправиться. Вибірається, як за море стріляти. Ном. № 10963. Не мила й гостина, коли з дому з сваркою вибірається. Ном. № 11949. На превелику силу вибрались із Київа. Стор. І. 156. Треба нам зарання вибраться, щоб ще загоді доплить до Капулівки. Стор. II. 115. 2) Взбираться, взобраться, взлѣзть. Вибрався на уступ. Стор. I. 120. Вибравшись на середину сухого гілля, примостився як раз над кобзою. Стор. МПр. 107. 3) Выходить, выйти, случаться, случиться, попадаться, попасться, найтися. Господи, що за красива дівчина з неї вибралася. Федьк. Як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше. МВ. ІІ. 14 Як тільки було вибереться у його слободна година. Сим. 199.
Гицлик, -ка, м. Родъ кожаной пуговицы сзади каблука для болѣе удобнаго сниманія сапога. Шух. І. 121.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Де́ржало, -ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
Догля́діти Cм. Доглядати.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! К. Іов. 75. Вівця! Що вона кому заподіє? Мир. ХРВ. 41. — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Кв. Драм. 190. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. Г. Барв. 209. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Оборона, -ни, ж. Защита, оборона. Сорока в ворони просить оборони. Ном. № 1566.
Осиротитися, -чуся, -тишся, гл. Осиротѣть. Ой ну люлі, мале дитя, що вчора вранці уродилося, а сьогодні ввечері осиротилося. Чуб. V. 767.
Нас спонсорують: