Білан, -на, м.
1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче.
2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр.
3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Ум. біланчик.
Жи́чка I, -ки, ж. 1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. 2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Ум. жи́чечка.
Кичувати, -чую, -єш, гл. Корчевать. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!.. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує.
Колюча, -чі, ж. Раст. Salsola Kali L.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ).
Лі́рник, -ка, м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець.
Попереношувати, -шую, -єш, гл. = попереносити.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь.
Удлище, -ща, е = вудлище.
Фльокотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать.