Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Ум. вергунець, вергунчик.
Вимишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимислити, -слю, -лиш, гл. Вымышлять, выдумывать, выдумать. Я тобі таку кару вимислю, що ти й не бачила, й не чула.
Відкидати 1, -даю, -єш, сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. 3) відкинути ноги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!... Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, — та все одкинеш ноги. Иногда это значить лишь лежать сильно утомленнымъ, обезсиленнымъ. Cм. відкидати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. Одкинула заслонку. 5) — на сито. Отцѣживать, отцѣдить на сито.
Гра́нь, -ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. 2) Грань, боковая плоскость въ многогранникѣ. 3) Крупные горящіе уголья. 4) = Границя 2, Cetrario islandica L. 5) Раст. Sticta.
Обмастити Cм. обмащувати.
Під'їдень, -дня, м. Насѣкомое, подъѣдающее коренья у растеній: медвѣдка.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило.
Строюдити, -джу, -диш, гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив.
Теніти, -ню, -ниш, гл. Дрожать? Сотрясаться? Світ разить, земля тенить.
