Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гранатирь

Гранати́рь, -ря, м. Гренадеръ. Мене дано до гранатирів. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНАТИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНАТИРЬ"
Безбоязно, нар. Безстрашно, безбоязненно.
Дзвонарі́в, -ре́ва, -ве Звонаревъ.
Діви́ця, -ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном. стр. 292, № 53. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався царь до дівиці. Єв. Мр. VI. 22.
Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Обіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ном. № 10677. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. Чуб. V. 231.
Підлинути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.
Свободний, -а, -е. = свобідний. А люде дякують за те, що вона стала свободна. Рудч. Ск. І. 127.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНАТИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.